Диванні експерти, які всіх дратують: як їх розпізнати

У багатьох колах завжди знаходиться людина, яка без вагань береться вчити інших тому, чого сама ніколи не робила. Сьогодні вона впевнено міркує про машини, завтра — про собак, а потім переходить до виховання чужих дітей та оцінки стосунків інших.

Спільна риса таких диванних експертів у тому, що вони щиро вважають себе обізнаними й активно роздають поради, хоча їхній власний досвід у цих питаннях мінімальний або взагалі відсутній.

«Знавці» машин і футболу

Один із поширених типів — теоретик без водійських прав. Він жодного разу не керував автомобілем, але з упевненістю коментує, як усім іншим треба їздити, які правила важливіші за інші та як автовиробникам слід було б налагодити випуск «справді надійних» машин.

Ще один персонаж — власник дуже старого авто, яке вже ледь тримається купи. Попри це, він охоче розмірковує, що краще обрати іншим — «Мерседес» чи БМВ, а сам собі в душі придивляється до недорогого китайського автомобіля в кредит. У суперечках такий знавець часто прикривається фразою на кшталт: мовляв, за кермом із семи років, отже, краще знає.

Не менше «експертів» виростає навколо футболу. Як правильно грати, на думку багатьох, знає майже кожен другий. Найактивніше радить той, хто в дитинстві, за власними словами, був найталановитішим гравцем у дворі, але блискучу кар’єру зіпсувала «фатальна травма» у дев’ять років.

Порадники щодо чужих собак і дітей

Є й окремий тип — головний знавець собак, який ніколи не мав власного пса. Втім, це не заважає йому за одним поглядом визначати «небезпечну» породу, приблизні порції їжі, розміри тварини в квартирі та необхідну довжину повідця. Він навіть може детально пояснювати, як краще затягувати намордник.

Для власників собак і котів у такого порадника завжди знайдеться одна й та сама фраза: краще, мовляв, було б завести дитину, а не «цю псину» чи кішку. Але щойно в когось справді народжується дитина, він легко перевтілюється у фахівця з виховання, навіть якщо у самого немає нащадків.

У багатьох будинках є сусідка, яка все життя розповідає іншим, як правильно ростити дітей, а згодом — і онуків. У батьківських чатах теж зазвичай знаходиться такий учасник: позиція в нього є з будь-якого питання, він активно коментує все на світі. Однак коли доходить до конкретної роботи чи відповідальності, саме він кудись зникає.

Після цього, коли ситуація вже розв’язалася, такий знавець неодмінно повертається з фразою «Я ж казав!». І не має значення, чим усе закінчилося — добре чи погано, головне для нього — підкреслити власну «правоту».

Фахівці зі стосунків і чужої роботи

Часто трапляється й диванний психолог, який, глянувши лише на одне фото, уже записує чийогось партнера в тирани або маніпулятори. У його уявленні в усіх навколо нездорові стосунки, а спільний бюджет кожної пари неодмінно поділений неправильно.

Є й протилежний тип знавця стосунків. На будь-які скарги він реагує однаково: відмахується й запевняє, що сам пережив щось подібне, тому нічого страшного не відбувається. Таким чином будь-які проблеми інших людей знецінюються, а власний досвід виставляється як універсальна міра всього.

До особливої категорії належить й «клієнт, який краще знає». Послуговуючись тільки тим, що зіштовхнувся з чимось у побуті, він береться пояснювати професіоналу з профільною освітою і багаторічним стажем, як тому слід виконувати свою роботу. І все це — без глибшого розуміння процесів та відповідальності.

Чому диванні експерти такі впевнені

Під час експерименту студентам запропонували тести на почуття гумору, грамотність і логіку. Результат виявився показовим: ті, хто впорався найгірше, оцінили свої здібності вище за середні. Вони були переконані, що обійшли більшість учасників, хоча насправді за рівнем результатів опинилися позаду майже дев’яти людей із десяти.

Ті, хто мало розбирається в темі, гірше помічають власні хиби. Через це впевненість таких людей може видаватися навіть надмірною. Натомість найсильніші учасники експерименту зазвичай недооцінювали себе, вважаючи, що іншим завдання дісталися так само легко, як їм.

Не менш важливий момент: роздавати поради багатьом просто приємно. Щойно людина починає когось наставляти, у неї посилюється відчуття, що вона впливає на події й ухвалює значущі рішення. Це приємне враження тримається, доки її слова уважно слухають і готові виконувати.

Як тільки поради ігнорують або прямо відкидають, це відчуття миттєво зникає. Тому найактивніше повчають ті, кому подобається відчувати, що від них щось залежить і що їхній голос важить більше, ніж голос інших.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here