Капелюшки грибів у газоні, на грядках чи під шаром мульчі часто лякають, але здебільшого це лише ознака активної грибниці в ґрунті. Важливо розібратися, коли гриби допомагають саду, коли їх досить просто згребти, а коли поява грибів свідчить про небезпеку для дерев.
Чому раптом з’явилися гриби
Грибниця живе в землі багато років, а плодові тіла — капелюшки — утворює тоді, коли довго тримається волога погода. Тому рясний «урожай» грибів зазвичай буває після дощового періоду, особливо там, де грядки чи пристовбурні кола вкриті мульчею.
Те, що ми бачимо на поверхні, — лише невелика частина організму. Основна маса грибниці — це тонкі нитки в ґрунті. Щоб рости, їм потрібне «пальне»: старе коріння, закопані обрізки дощок, залишки пня, солома, листяний опад, шар мульчі.
На газоні гриби часто вилазять саме над тим місцем, де під землею залишився фрагмент деревини після будівництва, корчування дерева чи укладання доріжки. У теплицях грибам вистачає органічних решток у ґрунті, і вони зазвичай не впливають на врожай.
Якщо з року в рік капелюшки з’являються в однаковому місці, варто там розкопати землю: найімовірніше, під шаром дерну лежить шматок пня або кореня, який і живить грибницю. Прибравши його, ви часто позбавляєтеся і грибів.
Як гриби працюють у ґрунті
Більшість грибів, що з’являються в саду, — це гриби-руйнівники мертвої органіки. Вони перетравлюють листя, тріску, солому, старі корінці, навіть жорсткі волокна деревини й листя. У процесі ці залишки перетворюються на гумус і доступне живлення для рослин.
Під дубами, березами, соснами, ліщиною часто живуть гриби-партнери. Їхні нитки зростаються з корінням дерева й допомагають йому отримувати воду та поживні речовини з ґрунту. Маслюки під сосною, підберезники під березою — це плодові тіла саме таких грибів-симбіонтів.
Землю під такими деревами краще не перекопувати: з лопатою ви розриваєте нитки, які фактично годують дерево. Грибниця також скріплює ґрунт, допомагає йому утримувати вологу. Водночас у надто сирому, зле дренованому місці надмірно розрослий міцелій іноді стає водовідштовхувальним.
Чи потрібно прибирати гриби на ділянці
У більшості ситуацій гриби в газоні, грядках чи мульчі не заважають рослинам і не потребують втручання. Застосовувати фунгіциди не варто: вони шкодять не лише тим грибам, що вас дратують, а й корисним видам, які покращують ґрунт.
Якщо капелюшки заважають косити газон або на цьому місці граються діти чи собака, достатньо акуратно їх зібрати чи згребти граблями й віднести в компост.
Щоб гриби з’являлися рідше, потрібно прибрати їхній «столовий стіл»: викопати фрагменти деревини та старого коріння, за можливості замінити верхній шар ґрунту на кілька сантиметрів. У теплиці корисно частіше провітрювати, щоб знизити вологість.
Грибні кільця на газоні
Часом гриби на газоні розташовуються у вигляді кільця. Часто траві це не шкодить — по краю кільця вона навіть густіша й зеленіша, оскільки грибниця, розкладаючи органіку, повертає в ґрунт азот. Таке кільце можна просто ігнорувати.
Інша ситуація, коли в центрі кільця трава блідне, жовтіє й засихає, а поруч видно яскраву смугу. Це означає, що шар грибниці став настільки щільним, що вода не доходить до коріння газонних трав.
Поки вода не просочується вглиб, простий підсів трави мало допоможе. Спочатку потрібно механічно порушити структуру грибниці.
Як діяти з «проблемним» кільцем:
- проколіть кільце садовими вилами на глибину приблизно 10 см, роблячи проколи рядами приблизно через 15 см, і злегка похитуйте вила в кожному отворі;
- після цього рясно полийте кільце, щоб вода проникла глибоко, і підживіть газон;
- протягом кількох тижнів підтримуйте ґрунт у зоні кільця майже постійно вологим, поливаючи його раз на два–три дні.
Після такої обробки кільце може зникнути на рік-два, а потім з’явитися знову, але вже ширшим приблизно на 30 см. У такому разі процедуру повторюють.
Радикальний спосіб — повністю зняти дерен і ґрунт на глибину до 30 см та на 30 см за межами кільця в обидва боки, засипати все свіжою землею й пересіяти газон. Це трудомістка робота, тому частіше обирають більш простий варіант — періодичну обробку й полив.
Коли гриб — привід насторожитися
Гриби просто на газоні — це одне, а капелюшок на стовбурі живого дерева чи скупчення грибів біля основи — зовсім інша історія. У такому разі гриб вже розвинувся всередині стовбура або в коренях.
Трутовик виглядає як полиця, копито або масивний наріст на стовбурі. Спори потрапляють усередину дерева через ушкоджену кору, і до того часу, коли ми бачимо наріст, грибниця вже багато років розкладає серцевину.
Серцевина — це мертва частина стовбура, що працює як каркас. Більшість трутовиків не зачіпає живі шари під корою, тож дерево з таким грибом може простояти десятиліттями. Але гниль поступово послаблює деревину, і з часом зростає ризик зламу стовбура чи великих гілок.
Опеньок має інший характер. Восени біля основи дерева або пня з’являються скупчення медових капелюшків. Під землею від них тягнуться темні шнуроподібні структури, що переходять на коріння сусідніх рослин. Опеньок уражає живу кору й кореневу систему.
Перевірити підозру можна так: обережно відтягніть кору біля самої землі. Якщо між корою й деревиною видно білу плівку з різким грибним запахом — це надійна ознака ураження. Якщо ви помітили гриби на газоні, а поряд дерева почали всихати одне за одним, варто оглянути основу стовбурів цим способом. Плодові тіла опенька можуть з’явитися в кількох метрах від хворого дерева, уздовж підземних «шнурів».
Що робити, якщо гриб виріс на дереві
Якщо на стовбурі з’явився трутовик. Зрізати його сенсу немає: грибниця всередині від цього не зникне, а важкі багаторічні нарости краще не збивати, щоб не травмувати стовбур.
Не варто вичищати дупло чи замазувати рани: дерево саме обмежує зону гнилі, а замазки з часом тріскаються, утримують вологу й заважають тканинам загоюватися.
Завдання господаря — берегти кору від нових ушкоджень: не торкатися стовбура косаркою, не робити зайвих розрізів.
Головне тут — не стільки гриб, скільки його розташування. Якщо дерево з трутовиком висить над будинком, стоянкою, доріжкою чи дитячою гойдалкою, варто запросити арбориста. Фахівець оцінить, наскільки стовбур стійкий, і за потреби зменшить крону або видалить небезпечні гілки.
Якщо ж таке дерево росте осторонь і не загрожує людям чи будівлям, за ним можна просто спостерігати. Тривожний сигнал у цьому випадку — почастішання падіння гілок.
Якщо біля основи дерева росте опеньок. Найчастіше це означає, що дерево вже загинуло або сильно ослаблене, і врятувати його не вдасться. Капелюшки біля кореневої шийки зазвичай з’являються, коли гриб уже зробив свою справу.
Якщо загинуло лише одне дерево, зате навколишні рослини виглядають здоровими, можна припустити, що гриб належить до менш агресивних видів і сухий стовбур можна залишити.
Якщо ж почали всихати сусідні насадження, дерево краще прибрати, пень викорчувати, разом із великим корінням. Заповніть яму садовою землею, а не тирсою.
Нові рослини на це місце краще висаджувати не відразу. Якщо більші шматки коріння вдалося витягти, зачекайте з посадкою щонайменше рік. Коли в землі лишається багато кореневих решток, з висаджуванням дерев і кущів варто почекати до двох років.
Якщо гриб з’явився на одному стовбурі куща
Буває, що наріст на кшталт «полиці» виникає на одному зі стовбурів багатостовбурного бузку чи подібного куща. У такому випадку цей стовбур варто вирізати якомога ближче до основи.
Молоді пагони, які вже мають власне коріння, з великою ймовірністю виживуть. А ті, що з’являються безпосередньо з ураженого стовбура, зазвичай гинуть разом із ним.
Якщо з часом гриб з’являється й на іншому стовбурі, а молоді пагони не сформували власної кореневої системи, кущ доцільно замінити новим екземпляром.






