Дефіцит лабораторних мавп за кілька років перетворився на одну з ключових проблем фармацевтичної галузі: у США ціна на одну макаку місцями сягнула 50 тисяч доларів, а на ринок заходять як інвестори, так і нові технології, що мають поступово зменшити кількість дослідів на приматах.
Поворотним моментом стала заборона Китаю на експорт мавп на початку 2020 року. До пандемії ця країна забезпечувала близько 60% поставок приматів на американський ринок. Одночасно різко зріс попит на доклінічні випробування нових вакцин і ліків, що спричинило гострий дефіцит піддослідних тварин у всьому світі.
Унаслідок браку тварин світова ціна лабораторної макаки зросла до 20–24 тисяч доларів, а у США вартість окремих тварин дійшла до 50 тисяч. Проблема виявилася настільки масштабною, що фонд співзасновника технологічної компанії Palantir інвестував мільйони доларів в американський стартап з розведення макак.
Навіщо фармкомпаніям саме макаки
Жоден новий препарат не потрапляє до клінічних випробувань на людях без етапу лабораторної перевірки безпеки. Часто для цього достатньо клітинних культур, комп’ютерних розрахунків, а також дослідів на мишах, щурах чи собаках.
Однак для складних біологічних препаратів, зокрема моноклональних антитіл — білкових ліків, які «прицільно» знаходять одну конкретну мішень в організмі, цього замало. Такі засоби працюють лише тоді, коли в організмі є молекулярна мішень, практично ідентична людській. У гризунів і собак вона часто відрізняється, тож єдиними придатними моделями нерідко залишаються примати.
У біотехнології найчастіше використовують довгохвостих макак, відомих як макаки-крабоїди. У природі їх нерідко спостерігають на узбережжі, коли вони полюють на крабів. Для перевірки лише одного препарату на основі моноклональних антитіл зазвичай потрібно близько 144 тварин, і за нинішніх цін цей етап коштує розробникам мільйони доларів.
Як експортні скандали посилили дефіцит
Ще до пандемії головним світовим постачальником макак-крабоїдів стала Камбоджа, на яку у 2019–2020 роках припадало 59% усієї міжнародної торгівлі цим видом. Але у листопаді 2022 року ситуація різко змінилася.
Тоді прокуратура США висунула обвинувачення вісьмом учасникам міжнародної мережі, серед яких були камбоджійські чиновники та керівники великого розплідника. Слідство заявило, що диких макак виловлювали й під виглядом вирощених у неволі, з підробленими документами, експортували до США — загалом до 3000 особин.
Масовий вилов став відчутним ударом для популяцій у дикій природі. Макака-крабоїд — найчастіше продаваний у світі примат, і вже у 2022 році Міжнародний союз охорони природи перевів цей вид у Червоному списку з категорії «вразливий» до категорії видів, що зникають.
Після скандалу найбільший постачальник лабораторних мавп до США зупинив імпорт тварин із Камбоджі, що ще більше загострило дефіцит. Сьогодні більшість довгохвостих макак потрапляють до США з В’єтнаму та острівної держави Маврикій. Водночас у самому Китаї швидко розвивається власна фармацевтична індустрія, і тварини дедалі більше потрібні місцевим компаніям.
Як штучний інтелект змінює перевірку ліків
Сучасні алгоритми штучного інтелекту дозволяють дослідникам набагато швидше відбирати перспективні молекули та прогнозувати їхні властивості. Але навіть найкращі комп’ютерні системи не скасовують вимоги перевіряти їхню безпеку перед випробуванням на людях.
Щоб зменшити залежність від дефіцитних тварин і прискорити розробку препаратів, американське Управління з контролю за якістю харчів і ліків (FDA) навесні 2025 року представило план поступового зменшення кількості дослідів на приматах. У першу чергу зміни стосуються якраз моноклональних антитіл.
Токсичність нових засобів планують оцінювати завдяки поєднанню кількох підходів:
- комп’ютерних ШІ-моделей, які моделюють реакції організму;
- органоїдів — мікроскопічних копій людських органів, вирощених у лабораторії;
- систем «орган на чипі», де на мініатюрних пластинках підтримують живі клітини печінки, серця або імунної системи людини.
До кінця 2025 року відомство вже підготувало проєкт регулювання, який дає змогу для частини антитіл скасувати або скоротити піврічні випробування на макаках, спираючись на дані таких альтернативних методів.
Мегаферма макак і спротив місцевих жителів
Паралельно з розвитком комп’ютерних моделей частина гравців ринку переконана, що живі примати ще довго залишатимуться потрібними науці. На цьому розраховує американський стартап Safer Human Medicine, який планував відкрити великий центр розведення довгохвостих макак у місті Бейнбридж, штат Джорджія.
Ідея полягала в тому, щоб забезпечити університети та фармкомпанії тваринами місцевого розведення і зменшити залежність США від імпорту. Стартап залучив загалом 28 мільйонів доларів інвестицій, з яких 20 мільйонів у 2023 році надав венчурний фонд 8VC співзасновника Palantir Джо Лонсдейла. Про участь фонду широко заговорили лише восени 2026 року.
За планом центр у Бейнбриджі мав уміщувати до 30 тисяч макак — це приблизно дорівнює річному обсягу імпорту приматів у США до пандемії, коли країна завозила трохи більше ніж 30 тисяч тварин на рік.
Однак навіть за значних інвестицій швидко заповнити такий розплідник неможливо. Самки довгохвостих макак досягають статевої зрілості приблизно у чотири роки, самці — у шість. Вагітність триває близько 162 днів, і зазвичай народжується одне дитинча раз на рік або два.
У грудні 2023 року місцева влада схвалила для проєкту податкові пільги, але незабаром зіткнулася з хвилею протестів. Жителі Бейнбриджа висловлювали побоювання щодо шуму, запаху, можливого забруднення води та ґрунту, ризику інфекцій і втеч тварин. Вони нагадували, що випадки втеч мавп траплялися навіть у добре відомих розплідниках.
Проти будівництва виступили і зоозахисні організації, які закликають переходити на методи випробувань без участі тварин, зокрема на комп’ютерне моделювання.
Уже в лютому 2024 року місцеве агентство розвитку проголосувало за вихід з угоди зі стартапом. Компанія у відповідь звернулася до федерального суду, а мешканці подали власні позови. Через тривалі судові суперечки Safer Human Medicine так і не змогла викупити земельну ділянку в Бейнбриджі, тому восени 2026 року центр у Джорджії залишався нереалізованим.
Наразі стартап запустив лише невелику базу у Флориді, яку придбав на початку 2025 року. На фоні цього триває дискусія: частина галузі інвестує в локальне розведення приматів, а регулятори й технологічні компанії покладають дедалі більше надій на штучний інтелект і органоїди, щоб у майбутньому зменшити потребу у випробуваннях на макаках.
