Світ щороку споживає мільйони тонн меду, і за цим продуктом добре видно, як різні країни по-різному використовують свої пасіки: одні майже все продають, інші переробляють на напої, а хтось імпортує дорогі сорти, маючи власні великі врожаї. Україна в цій картині посідає помітне місце: збирає більше меду, ніж будь-яка країна Євросоюзу, і входить до трійки світових експортерів.
Хто збирає найбільше меду у світі
За 2024 рік у світі зібрали близько 2 млн тонн меду. Абсолютний лідер — Китай, приблизно 445 тисяч тонн, тобто більше, ніж чотири наступні країни разом узяті.
Перша шістка виробників виглядає так:
- Китай;
- Індія;
- Туреччина;
- Ефіопія;
- Іран;
- Аргентина.
Україна у цьому рейтингу одинадцята, але за обсягами врожаю випереджає всі країни ЄС. Дані наведені за зведенням ФАО — продовольчої організації ООН, яка для частини держав сама оцінює обсяги виробництва.
Китай: найбільший виробник і експортер, який сам купує дорогий мед
Китай не лише перший за врожаєм, а й головний експортер. У 2024 році країна відправила за кордон майже 170 тисяч тонн меду — близько 40% зібраного.
Основні покупці китайського меду — Велика Британія, Японія та Бельгія. При цьому сам Китай теж імпортує мед — приблизно 3 тисячі тонн на рік.
Понад 40% цих закупівель припадає на новозеландський мед, який обходиться в середньому по 25 доларів за кілограм. Власний мед Китай продає значно дешевше — приблизно по півтора долара за кілограм.
Індія: друге місце за врожаєм, але мало на людину
У 2024 році Індія посіла друге місце з виробництва — близько 146 тисяч тонн. Однак через велику кількість населення на одного жителя припадає лише приблизно 100 грамів зібраного меду на рік.
Це найнижчий показник на душу населення серед країн першої шістки.
Туреччина: сосновий падевий мед із солодких крапель на корі
Туреччина — третя у світі, близько 95 тисяч тонн меду. Її найвідоміший продукт — сосновий мед, понад 90% якого у світі збирають саме там.
Для такого меду квіти не потрібні. На турецьких соснах живе крихітний червець, який живиться соком дерева і виділяє солодкі краплі — падь. Бджоли збирають цю падь, як нектар, і перетворюють на мед.
Такий продукт називають падевим медом. В Україні та ЄС він вважається повноцінним медом нарівні з квітковим. У Туреччині та Греції його традиційно ллють на каймак — густі пряжені вершки — і їдять із хлібом на сніданок.
Ефіопія: мед для вина тедж і вулики на деревах
За оцінкою ФАО, Ефіопія посідає четверте місце — близько 86 тисяч тонн. Це перша країна Африки і за обсягами меду, і за кількістю бджолиних сімей.
До 97% вуликів там — традиційні колоди, які вішають високо на дерева, щоб їх було важче вкрасти.
Більшу частину врожаю ефіопи не їдять у чистому вигляді, а використовують для приготування напою тедж — це вино з меду, води та листя місцевого чагарника гешо. За різними оцінками, на тедж іде від половини до 80% усього меду.
Тедж подають у спеціальних «тедж-хаусах» у графинах із вузьким горлечком. Офіційний експорт меду з Ефіопії — у середньому близько 600 тонн на рік, тобто приблизно 1% врожаю. Тому в магазинах за межами країни ефіопський мед майже не зустрічається.
Іран і Аргентина: різні моделі використання врожаю
П’яте місце у світі належить Ірану — близько 80 тисяч тонн меду.
Аргентина — шоста, приблизно 69 тисяч тонн. Вона діє протилежно до Ефіопії: понад 90% свого меду країна експортує, майже три чверті поставок ідуть до США.
Якщо поділити врожай на кількість жителів, в Аргентині виходить близько півтора кілограма меду на людину на рік — це найвищий показник серед першої шістки.
Україна: одинадцята у світі, але попереду всіх країн ЄС
У 2024 році в Україні зібрали близько 53,5 тисячі тонн меду (без урахування окупованих територій). Для порівняння: в Іспанії — близько 33 тисяч тонн, у Німеччині — близько 32 тисяч.
Переважна частина українського меду походить із домашніх пасік. На агрофірми та фермерські господарства припадає близько 400 тонн — менше 1% загального обсягу. У країні налічується приблизно 2,2 мільйона бджолиних сімей.
Якщо розділити врожай на всіх жителів, на одного українця припадає близько 1,4 кг меду на рік. Це вчетверо більше, ніж у Китаї, і в 14 разів більше, ніж в Індії. Серед країн першої шістки більший показник на людину має лише Аргентина.
Куди йде український мед
У 2024 році Україна стала третьою у світі за експортом меду — після Китаю та Індії. На країни Євросоюзу припало 83% усіх українських поставок.
Найбільшим покупцем стала Німеччина — майже 19 тисяч тонн. Далі за обсягами імпорту українського меду йдуть США, Польща, Франція та Бельгія.
У 2023 році Україна була для ЄС другим постачальником меду після Китаю: на нашу країну припало 28% усього меду, який Євросоюз завіз з-за своїх кордонів.
Як за етикеткою дізнатися, звідки мед
В Україні обов’язково вказують країну, де мед зібрали. Якщо продукт є сумішшю меду з кількох держав, з літа 2025 року на етикетці мають перелічувати всі країни у порядку зменшення частки та зазначати відсотки. Наприклад: «Україна 70%, Китай 30%».
Виробникам дали три роки на перехід до нових етикеток, тому в продажу ще можна зустріти банки без відсоткового розподілу.
У ЄС подібне правило діє з червня 2026 року. До цього на банках дозволялося обмежуватися загальною фразою «суміш меду з країн ЄС та не ЄС». Такий напис майже нічого не пояснював покупцеві, тому його замінили на детальніше маркування. Продукцію зі старими етикетками ще допродають.
