Тонка чорна лінія вздовж спинки креветки часто псує апетит: багато хто замислюється, чи це не кишечник і чи взагалі варто її залишати. Насправді цю смужку можна їсти, але в деяких випадках її все ж прибирають — переважно через пісок і неестетичний вигляд.
Набагато простіше витягнути її ще з сирої креветки: тоді кишка виходить цілою, а не кришиться, як у вже звареній.
Що це за чорна смужка
Темна доріжка на спині креветки має кілька назв: її можуть називати дорсальним трактом, спинною веною чи піщаною веною. Насправді це кишечник, який починається від шлунка в голові й тягнеться крізь увесь хвіст до кінчика.
У природних умовах креветки годуються біля дна: поїдають дрібних рачків, черв’яків, планктон, залишки водоростей та тварин і разом з кормом заковтують піщинки. На фермах, де нині вирощують більшість креветок, їм дають переважно гранульований корм.
Отже, вміст цієї смужки — це суміш усього, що креветка з’їла, на різних етапах перетравлення, з домішками піску чи залишків корму.
Чи обов’язково її видаляти
Виглядає чорна смужка не надто привабливо, але вона їстівна і майже без смаку. Якщо креветку зварили або обсмажили до готовності, коли м’ясо стало щільним і непрозорим, її можна спокійно їсти разом із кишкою.
Видаляють її за власним бажанням: комусь неприємно бачити темну лінію, а комусь заважає пісок, що може хрумтіти на зубах, особливо в великих креветках.
У яких креветок смужку зазвичай не чіпають
У дрібних північних креветок кишечник дуже тонкий і майже непомітний. Якщо його погано видно в сирій креветці, то в готовій він тим більше не впаде в око.
Такі креветки зазвичай просто очищають від панцира, не витягуючи смужку окремо. Невеликі очищені креветки з пакета часто продаються вже без панцира, але з залишеним кишечником — на переробці його не прибирають, і в найбільш дрібних екземплярів це не створює відчутних незручностей.
Коли смужку краще прибрати
З великими креветками ситуація інша. У тигрових, аргентинських чи так званих «королівських» (саме так у магазинах зазвичай позначають великі креветки різних видів) кишка товстіша, в ній частіше трапляється пісок, і його вже можна відчути під час їжі.
Тому в таких креветок чорну смужку зазвичай видаляють перед приготуванням або перед подачею.
Як швидко витягнути смужку
Найзручніше чистити саме сирі креветки: у них кишка залишається цільною, а у варених стає крихкою й легко рветься.
- Якщо креветка вже без панцира, зробіть неглибокий надріз уздовж спинки, підчепіть чорну смужку кінчиком ножа або зубочисткою та обережно витягніть.
- Якщо панцир на місці, проколіть спинку зубочисткою між сегментами прямо під лінією кишки й потягніть угору — смужка вийде разом із зубочисткою.
- Інший варіант — акуратно розрізати панцир ножицями вздовж спинки й тоді витягнути кишку.
Після очищення промийте креветки холодною водою.
У варених креветок кишку прибирають за тією ж схемою, але тягнути потрібно значно обережніше, щоб вона не розсипалася.
У великих креветок на внутрішньому боці хвоста, знизу, можна побачити ще одну тонку світлу лінію — це нервовий ланцюжок. Відчутного смаку він не має, тому обов’язково видаляти його не потрібно, хоча часто його знімають разом із основною смужкою.
Варено-морожені чи свіжоморожені: як готувати креветки
Час приготування креветок залежить від того, як саме їх заморозили. Орієнтуватися лише на колір не завжди надійно: свіжоморожені зазвичай мають сіруватий або зеленуватий відтінок, а варені — рожеві.
Втім, бувають винятки: північні креветки можуть бути рожевими ще в сирому вигляді, а аргентинські від природи мають червоне забарвлення. Тому варто дивитися насамперед на напис на упаковці: «варено-морожені» або «свіжоморожені».
Варено-морожені креветки вже були зварені до заморожування. Їх вдруге не варять, щоб не зробити м’ясо жорстким. Їх достатньо розморозити в холодильнику або в холодній воді й подати холодними, обдати окропом або додати в гарячу страву наприкінці приготування.
Свіжоморожені креветки обов’язково доводять до готовності: їх варять, смажать чи запікають. Готуються вони швидко: дрібним зазвичай вистачає 1–2 хвилини з моменту повторного закипання води, більшим потрібно приблизно 3–5 хвилин, а аргентинські стають готовими ще швидше.
Найнадійніший орієнтир — стан м’яса: щойно воно стало щільним і непрозорим, креветки час діставати з окропу чи з вогню.
