Власники приватних будинків і дач добре знають, скільки коштують регулярні виклики асенізаторської машини. На цьому тлі привабливо звучить порада з інтернету: посадити неподалік вигрібної ями березу, вербу чи тополю, які, мов природні насоси, «висмокчуть» з ґрунту всю воду — і про викачку можна забути. Частково така ідея має підґрунтя, але без розуміння, як працюють і каналізація, і дерева, можна створити собі на подвір’ї серйозні проблеми.
Біодренаж справді може стати помічником, якщо використовувати його розумно й зважати на тип вашої системи відведення стоків. Водночас дерева не здатні повністю замінити асенізатор, а в деяких випадках їхнє коріння стає загрозою для дренажних труб.
Як дерева «викачують» воду з ґрунту
Осушувальна здатність дерев пов’язана з процесом транспірації. Коренева система вбирає вологу, далі вода рухається стовбуром і випаровується крізь листя. Так рослина захищається від перегріву та підтримує обмін речовин.
Дорослі дерева з великою кроною можуть пропускати крізь себе вражаючі об’єми води. Для порівняння, умовні цифри водоспоживання виглядають так:
- береза — приблизно 200 літрів на добу;
- верба й тополя — орієнтовно 120–270 літрів;
- ясен — до 400 літрів;
- старий дуб — до 600 літрів на добу.
Тому на ділянках, де навесні стоїть вода або ґрунт постійно перезволожений, висадка вологолюбних дерев може допомогти частково осушити територію. Але цього замало, щоби повністю відмовитися від викачування вигрібної ями.
Чому дерева не здатні замінити асенізатор
Одна з головних умов активної транспірації — тепло й сонячне світло. Дерево інтенсивно «п’є» воду лише в період вегетації, тобто в теплу пору року, переважно влітку.
У прохолодні й похмурі дні процес помітно слабшає, а восени листяні породи скидають листя і переходять у спокій. Узимку транспірація майже зупиняється. Фактично ваш «природний насос» не працює приблизно пів року, тоді як родина продовжує користуватися туалетом, душем, пральною машиною.
Отже, у холодний сезон вигрібна яма все одно наповнюватиметься, і без асенізаторської машини не обійтися. Так, частина стоків іде глибше в ґрунт нижче рівня промерзання, але дерева в цей період майже не задіяні.
Ще один момент — розбіжність реальних об’ємів. Сім’я з трьох-чотирьох людей зливає в систему каналізації орієнтовно 400–800 літрів води щодня. Дві-три молоді берези чи верби поблизу ями навіть улітку не перекриють і невеликої частини цього стоку. Значні об’єми випаровують лише великі, старі дерева, яких на подвір’ї неможливо виростити за кілька років.
Чи шкідливі стоки для дерев і чи руйнує коріння труби
Поширений страх — що побутова хімія з ями отруїть дерево або навпаки, його коріння порве каналізаційні труби. Насправді ситуація складніша.
Органічні стоки з вигрібних ям містять азот, а недорогі пральні засоби — фосфати. Для рослин це фактично азотно-фосфорне підживлення. Тому біля вуличних туалетів у селах часто ростуть потужні вишні, горіхи, кущі та бур’яни — і зовсім не виглядають пригніченими.
Проблемою стають лише великі об’єми агресивних речовин: наприклад, якщо регулярно зливати концентрований хлор або промислові розчинники. Якщо ж користуються сучасними більш м’якими засобами, дерева зазвичай добре пристосовуються до таких умов.
Щодо коріння: воно не «ламає» герметичні системи просто так, а тягнеться туди, де вже є волога. Якщо каналізація виконана з якісних ПВХ-труб із гумовими ущільнювачами, змонтованих за правилами, система залишається герметичною, і коріння туди не потрапляє. Пластиковий септик, засипаний за технологією, береза теж не розчавить.
Небезпека виникає, коли яма збудована з неякісної цегли, стінки мають тріщини, а старі труби підтікають. У такому разі дрібні корінці знаходять найменші щілини, проникають усередину й з часом можуть частково або повністю закупорити злив.
Як дерева взаємодіють із різними системами каналізації
Щоб зрозуміти, чи потрібні вам «дренажні» дерева й де їх садити, важливо знати, який саме тип каналізації використовується на ділянці.
1. Герметична вигрібна яма
Якщо це бетонний резервуар без дна й тріщин або якісна пластикова ємність, де стоки ізольовані від ґрунту, дерева не матимуть доступу до води. Біодренаж тут не працює: викачувати доведеться з тією ж регулярністю, незалежно від того, чи є поблизу береза або верба.
2. Стара яма без дна
У класичному сільському варіанті, коли дно відсутнє й вода частково йде в ґрунт, дерева можуть стати економічною підмогою. У спекотні літні періоди, коли витрата води зростає, вологолюбні породи здатні забирати частину надлишків — приблизно 20–30% стоків.
Це не скасує потребу у викачуванні, але допоможе рідше викликати машину в найнапруженіший сезон. Важливо дотримуватися безпечної відстані — саджати дерева на 3–5 метрів від ями, щоб коріння не розхитало старі цегляні стінки й не прискорило їх руйнування.
3. Сучасний септик із полем фільтрації
Септик очищає стоки й подає воду на поле фільтрації — систему закопаних у щебінь перфорованих пластикових труб. Через безліч дрібних отворів вода поступово розподіляється в ґрунті.
Саме ці перфораційні отвори особливо вразливі до агресивних кореневих систем верби, берези, тополі. Відчувши постійну вологу, тонкі корінці швидко обплітають дренажні труби, проникають усередину перфорації й за кілька років можуть утворити щільну «мочалку», що блокує рух води.
У результаті поле фільтрації перестає працювати: очищені стоки або повертаються назад у систему, або виходять на поверхню ділянки. Виправлення ситуації означає дорогий і трудомісткий ремонт — розкопування й заміну всієї дренажної мережі.
Тому над полем фільтрації не висаджують жодних дерев чи кущів. Там доречні лише рослини з невеликою кореневою системою: газон, квіти, невисокі трави. Якщо дуже хочеться мати поруч дерева, їх варто розміщувати не ближче ніж на 5–10 метрів від дренажних труб.
Отже, дерева дійсно можуть допомогти частково розвантажити стару вигрібну яму в теплу пору року, але не здатні повністю замінити асенізатор. А біля сучасних септиків із полем фільтрації вологолюбні породи, навпаки, становлять ризик для всієї системи. Ключ до безпечного використання біодренажу — правильно оцінити тип каналізації та витримати потрібну відстань до насаджень.
