Щоб хвойні дерева і кущі добре перезимували й навесні не зустріли вас пожовклою хвоєю, у вересні варто подбати про правильне підживлення. Саме зараз коріння ще активно працює, а рослини здатні засвоїти все, що ви додасте в ґрунт.
Восени спека вже не виснажує голки, вологість здебільшого комфортна, а значна частина шкідників переходить у стан спокою. Проте поживні елементи із землі продовжують витрачатися, тому важливо поповнити їхній запас до стійких холодів.
У хвойних немає можливості просто скинути крону, як це роблять листяні дерева. Голки живуть по кілька років і саме в них зосереджується поживний резерв. Якщо восени цей запас не відновити, навесні дерево витратить рештки сил на новий приріст, а стара хвоя почне рудіти та обсипатися.
Фосфор і калій для коренів і пагонів
Для зміцнення кореневої системи й пагонів перед зимою хвойним дають фосфорно-калійне добриво. Це допомагає зробити хвою щільнішою, а рослину — стійкішою до морозу.
Для дорослої туї чи ялини заввишки приблизно 1,5–2 м орієнтовно беруть:
- 30–40 г суперфосфату;
- 20–25 г сульфату калію.
Гранули розподіляють по пристовбурному колу — по периметру проєкції крони, злегка загортають у верхній шар ґрунту граблями й рясно поливають. Без поливу таке внесення майже не працює: гранули можуть пролежати в землі до весни, не розчинившись у потрібній кількості.
Чому без магнію хвоя жовтіє
На фосфорі й калії підживлення часто закінчують, хоча для хвойних не менш потрібний ще один елемент — магній. Саме він є центральним атомом у молекулі хлорофілу, від якого прямо залежить процес фотосинтезу й насичений зелений колір хвої.
Жовтіння голок нерідко пов’язують з хворобами чи шкідниками, але дуже часто першопричиною є саме нестача магнію. Тож обмежуватися лише фосфорно-калійними сумішами не варто.
Найпростіший спосіб дати магній — використати магнію сульфат (епсомську сіль). Орієнтовна схема:
- розчинити 15–20 г магнію сульфату в 10 л води;
- полити розчином пристовбурне коло або провести обприскування крони в похмурий день.
Для профілактики вистачає однієї такої обробки у вересні. Якщо ж ви вже помічаєте, що хвоя світлішає зсередини пагона, процедуру повторюють через 10–12 днів.
Можна також застосувати універсальне осіннє добриво з мікроелементами або спеціальні суміші з позначкою «Для хвойних» — вони зазвичай містять магній у складі.
Чому азот восени тільки зашкодить
Якщо восени хвоя вже почала жовтіти, спокуса дати азотні добрива може бути великою. Проте це погана ідея. Азот стимулює активний ріст зеленої маси, а напередодні зими це небезпечно: молоді, ще не визрілі пагони не встигнуть зміцніти й легко обмерзнуть.
Тож намагатися «повернути зелений колір» азотними підживленнями у вересні не варто — це лише підвищить ризик ушкодження рослини морозами.
Оптимальні строки внесення добрив
Найкращий час осіннього підживлення хвойних — саме вересень. У цей період коренева система ще добре працює й активно вбирає поживні речовини.
Якщо внести добрива пізніше, вони радше стануть запасом на наступний сезон, а зимувати насадження будуть у тому стані, який вони встигли сформувати на наявних у ґрунті елементах.
Волога й захист від хвороб восени
Окрім живлення, для хвойних важливим залишається достатній полив. Якщо осінь суха, проводять вологозарядковий полив.
Для дерева до 2 м заввишки орієнтовна норма — 40–50 л води на рослину. Її не виливають одним разом, а поділяють на 2–3 підходи протягом дня, щоб волога змогла пройти вглиб ґрунту на 40–60 см. Якщо ж дощів достатньо, від такого поливу можна відмовитися.
Якщо до осені ви не встигли провести обробки від хвороб та шкідників, ще є можливість використати системні препарати хімічної дії. Біологічні засоби восени працюють значно гірше: для більшості препаратів на основі Trichoderma чи Bacillus subtilis потрібна температура від +12…+15 °C, а в холоднішу погоду вони практично не діють.
Натомість системні хімічні фунгіциди, зокрема на основі тебуконазолу чи дифеноконазолу, залишаються ефективними вже приблизно від +5 °C. Тож, за потреби, осінні обробки проти хвороб доцільніше проводити саме такими засобами.
