Коли на упаковці корму для котів бачимо напис «повнораціонний», це означає не просто «якісний» чи «дорогий». Йдеться про раціон, яким можна годувати тварину щодня все життя без додаткових підживлень, і організм отримуватиме всі потрібні поживні речовини в правильних пропорціях.
Далі мова піде про котів, але більшість принципів стосується й собак, тхорів та інших домашніх хижаків.
Чому миші — ідеальний раціон для кота
У природі повнораціонним кормом для кота є не філе, а миші. З однієї миші кіт отримує все необхідне: кальцій із кісток, вітаміни з органів, амінокислоти з м’язів, жири з нутрощів.
Промислові виробники не роблять корми з мишей, тому змушені «збирати» раціон як конструктор із різних інгредієнтів, намагаючись максимально наблизити його до природної здобичі. Вони розраховують, скільки і яких компонентів потрібно, щоб кіт отримав повний набір поживних речовин.
Сам шматок м’яса чи риби, навіть дуже якісний, не може замінити цілу мишу. У природі кіт не обгризає лише «вирізку», а з’їдає здобич повністю, отримуючи різні речовини з різних тканин.
Що має бути в основі раціону
Базою харчування кота мають бути м’ясо та інші продукти тваринного походження. Водночас різні види м’яса сильно відрізняються за жирністю та поживністю: куряча грудка і свинячий окіст — це зовсім різні продукти.
Кіт еволюційно пристосований до доволі пісної «мишачої» їжі, тому для нього краще обирати нежирне м’ясо. Це лише перший крок до збалансованого раціону, але далеко не єдиний.
У повнораціонних промислових кормах, окрім м’яса та субпродуктів, завжди є чимало добавок. Вони потрібні, щоб компенсувати те, що кіт у природі отримує з цілої здобичі.
Таурин: чому кіт не може без нього
Організм кота влаштований інакше, ніж людський чи собачий. У процесі еволюції, пристосовуючись до харчування мишами, кіт втратив здатність синтезувати таурин. Люди й собаки можуть утворювати його з цистеїну та метіоніну, а коти — ні, вони мають отримувати таурин у готовому вигляді з їжі.
Таурин важливий для серця та зору. У мишачих нутрощах і мозку його значно більше, ніж, наприклад, у курятині. Якщо роками годувати кота лише курячим м’ясом і не додавати таурин окремо, з часом можуть розвинутися тяжкі захворювання серця та сліпота.
Тому у промислових кормах виробники спочатку визначають лабораторно, скільки таурину вже є в сировині, а потім додають потрібну кількість до норми. У домашніх умовах, якщо годувати кота «натуралкою», усі такі добавки доводиться вводити самостійно, буквально зважуючи грами.
Серед доступних продуктів більше таурину міститься в індичці та тунці, тому їх можна частіше включати до раціону. Водночас важливо не переборщити з рибою: її надлишок порушує мінеральний баланс і може сприяти сечокам’яній хворобі, а сира риба ще й містить фермент тіаміназу, який руйнує вітамін В1.
Додатково котам періодично дають вітаміни або ласощі з таурином, щоб підтримати його рівень.
Вітаміни, мінерали та жири
У промисловому виробництві не лише таурин, а й інші речовини — вітаміни, мінерали, амінокислоти — ретельно балансують за результатами лабораторних аналізів.
Наприклад, щоб довести до норми вміст холіну та лінолевої кислоти, важливих для шкіри та шерсті, у корм додають певну кількість курячого жиру. У домашньому раціоні, якщо кіт харчується натуральними продуктами, під час линьки рекомендують давати вітаміни з біотином, комплексом вітамінів групи В та жирними кислотами.
Рослинні компоненти теж мають своє місце в раціоні хижака. Хоч кіт і м’ясоїдний, він іноді жує траву, щоб покращити травлення та допомогти шлунку позбутися шерсті.
Рослинні інгредієнти: що потрібно, а що зайве
У дешевих сухих кормах часто надто багато рослинних складників. Проблема не в тому, що злаки не засвоюються: після подрібнення та варіння під високим тиском вуглеводи кукурудзи чи пшениці засвоюються котом приблизно на 90%.
Зернові використовують як недороге джерело енергії та «клей» для гранули. Однак хижаку не потрібна така велика кількість вуглеводів — саме це головний мінус надлишку злаків у кормі.
Алергія на кукурудзу чи пшеницю у котів трапляється рідко. Ветеринарні дерматологи частіше називають харчовими алергенами яловичину, молочні продукти, рибу та курку. Тому уявлення, що рис нібито «гіпоалергенніший» за кукурудзу, — радше маркетинговий прийом: обидва ці злаки рідко викликають реакцію.
Схожа ситуація і з беззерновими кормами. Батат, картопля, горох — це такі самі джерела крохмалю, як і пшениця. Щоб сформувати тверду гранулу, крохмаль потрібен у будь-якому разі, тож у «беззернових» рецептурах просто замінюють один вид крохмалю іншим.
Для обміну речовин хижака немає принципової різниці, звідки надходить надлишок вуглеводів. Тому напис «беззерновий» не означає, що корм автоматично став м’ясним або низьковуглеводним.
У якісних повнораціонних кормах рослинні компоненти зазвичай представлені травами, ягодами, гарбузом — вони дають потрібну клітковину, а не додатковий крохмаль.
Чому шматок м’яса — не повнораціонний корм
Хороший повнораціонний корм — це складна комбінація інгредієнтів, де кожен компонент вивірений до міліграма. М’ясо, риба, субпродукти, яйця, сир та інші натуральні продукти корисні, але поодинці жоден із них не є повноцінним раціоном.
Один і той самий якісний готовий корм можна давати коту щодня протягом усього життя. Натомість натуральне годування вимагає постійно змінювати склад раціону, точно дозувати добавки та доповнювати їжу вітамінно-мінеральними комплексами.
У природі кіт не полює на куряче філе, тому годувати його лише м’ясною вирізкою не можна. Ще гірший варіант — каші та залишки з людського столу: такий «раціон» не відповідає потребам хижака й не забезпечує його організм усім необхідним.
