У дачників деревна зола здавна вважається справжнім «пічним золотом», але її користь напряму залежить від того, що саме було спалено і як цей попіл застосовують на ділянці, повідомляє poradumo.com.ua
Залежно від походження, деревна зола містить різну кількість поживних елементів. Попіл від молодих дерев і гілок зазвичай багатший на калій, тоді як зола зі старої деревини містить більше кальцію. Дрова м’яких порід (липа, ялина, сосна, вільха, осика) дають золу з нижчим вмістом калію, ніж тверді породи — дуб, ясен, в’яз, модрина, тополя. А зола від листя, трави та кореневищ бур’янів, особливо пирію, є справжнім концентратом калію.
Чому зола корисна для ґрунту
Деревна зола — це цінне природне добриво, яке:
- знижує кислотність ґрунту;
- активізує ґрунтові мікроорганізми;
- покращує структуру важких ґрунтів;
- робить поживні речовини більш доступними для рослин.
Використовувати її можна майже на всіх ґрунтах, окрім карбонатних, які й без того мають лужну реакцію. Важливо пам’ятати: мова йде виключно про деревну золу. Попіл від кам’яного вугілля як добриво непридатний — він містить токсини та може закислювати землю.
Коли і як вносити золу
- Глинисті та суглинисті ґрунти краще удобрювати восени під перекопування.
- Піщані та супіщані ґрунти — навесні, загортаючи золу на глибину 6–8 см, щоб поживні речовини не вимивалися.
Середня норма внесення — 1–2 кг золи на 10 м?. Найпомітніший ефект вона дає на важких і підзолистих ґрунтах: земля стає пухкішою, менш кислою, а результат може зберігатися до 4 років.
Для яких культур зола особливо корисна
Найкраще на золу реагують:
- коренеплоди;
- усі капустяні культури.
Для плодових і декоративних дерев та кущів у посадкову яму додають 1–2 кг золи.
При висадці розсади овочів і квітів у лунку кладуть до 10 г.
Золу можна змішувати з ґрунтом і добре визрілим перегноєм, але не можна поєднувати зі свіжим гноєм або пташиним послідом — це призводить до втрати азоту.
Коли зола може нашкодити
Існує міф, що зола корисна всім рослинам, але це не так. Вона шкодить культурам, які люблять кислий ґрунт:
- лохина
- гортензія
- рододендрон
- хвойні рослини
У таких випадках внесення золи може викликати хлороз.
Обережність потрібна й з картоплею. Надлишок золи робить ґрунт лужним і може спровокувати паршу. Оптимальний варіант — опудрити насіннєві бульби перед посадкою (1 кг золи на 30–40 кг картоплі), але не зловживати внесенням у лунки.
Настій золи та захисні властивості
Настій золи — ефективний стимулятор росту для замочування звичайного (не дражованого) насіння:
- 2 столові ложки золи
- 1 літр гарячої води
- настоювати 2 доби, процідити
- замочувати насіння 6–12 годин
Золою корисно:
- присипати зрізи кореневищ при поділі багаторічників;
- обробляти коренеплоди під час зберігання;
- припудрювати ґрунт для захисту сходів від чорної ніжки.
Захист від шкідників і хвороб
Деревна зола допомагає в боротьбі з:
- слимаками та равликами (посипання ґрунту, ефект до першого дощу);
- сірою гниллю на суниці (10–15 г на кущ);
- грибковими захворюваннями огірків;
- борошнистою росою, плодожеркою, бруньковим кліщем, пильщиками.
Для обприскування:
- 300 г золи кип’ятять у 3 л води 30 хвилин;
- проціджують і доводять до 10 л;
- додають 40–50 г мила;
- обприскують увечері в безвітряну погоду.
Шпаргалка для дачника
- 1 сірникова коробка — ? 10 г золи
- 1 склянка (200 мл) — ? 100 г
- 1 літрова банка — ? 500 г
