Як потрапити в ІТ у 60+: Шлях випускника Okten School
Чи можливо кардинально змінити свою професію після пенсійного віку? Чи відкритий для новачка старшого віку ринок IT в Україні? Відповідь на ці питання шукаємо разом із Сергієм — людиною, яка у свої 61 зробила крок у новітню індустрію знань. Його історія — це не просто приклад особистої трансформації, а справжнє свідчення того, що сучасна освіта стирає межі віку, а ІТ-сфера дійсно відкрита для всіх.
Від страху — до перших рядків коду
У багатьох із нас ІТ асоціюється з молоддю, стрімкими стартапами, оточенням “під двадцять”, — і цілком природно, що люди “радянського” покоління відчувають страх перед світом програмування. Сергій чесно розповідає:
— Я довго думав, чи все це реально для мене. Останні роки працював у традиційній сфері, життя текло по інерції, але всередині росла потреба не здаватись вікові, рухатись вперед.
Пошук відповіді завів його на сайт школи програмування Okten School. Відгуки не були зайвими — десятки історій успіху надихнули, але сумніви залишалися. Втрата роботи у зрілому віці, перелом у житті, переселення з рідного регіону, страх не зрозуміти сучасних технологій — усе це знайоме кожному, хто вагається “переступити” межу.
Вибір школи — як розпізнати “своє” місце
Okten School вирізнялася серед інших обіцяною гарантією працевлаштування після курсу, структурованими програмами, а також реальними інтерв’ю випускників і формою роботи по системі Income Share Agreement (ISA) тобто з оплатою за навчання після працевлаштування. Сергія зацікавили курси Fullstack — комплексний підхід до веб-розробки, з основами фронтенду, бекенду та базами даних.
— Я обрав саме Fullstack, щоб охопити максимум і мати стартові знання у різних напрямах. Важливо було поринути у всесвіт різноманітних технологій, щоб бути готовим до всього в майбутньому,— згадує Сергій.
Від самого початку він помітив: групи не завжди “юні”, серед студентів — люди різного віку, з різних професій, і це дало сил не здаватися і надію на успіх.
Початок навчання: зі старту — до рутини
Перший місяць був найважчим.
— Привчити себе до регулярності — це ціла наука. Я виділяв час щодня, навіть коли здавалось, що домашні справи “з’їдять” тиждень. Найважче — подолати звичку відкладати навчання.
На курсах він отримав підтримку:
Ментор пояснює навіть базові нюанси, допомагає підключити Zoom, розібратись із новими програмами та їх встановленням і навіть з організацією тек всередині робочого середовища.
Доступні чати для спілкування з одногрупниками — це шанс знайти однодумців.
Онлайн формат дозволяє навчатись із дому, економити час, зусилля та гроші.
Сергій описує, що спочатку навіть прості задачі здавались складними.
— Було важко, але коли прориваєшся через першу “стіну нерозуміння”, стає легше. Розуміння приходить хвилями і доволі несподіванно. Тут допомогла підтримка викладачів: вони терплячі, не критикують своїх студентів і змішіють вас ставити всі питання,які вас цікавлять.
“Я нічого не розумію”: Криза, що знайома кожному
Усім, хто починає щось нове після 50–60, знайома криза першого етапу навчання.
— Був період, коли здавалось, що це просто не для мене, — Сергій згадує, як хотів кинути усе і повернутися до знайомих справ.
Саме тут зіграла роль спільнота — добрі слова, приклад інших студентів, підтримка менторів. Коли починаєш вникати у код, читати документацію, звертатись до інших — з’являється розуміння процесу, впевненість зростає.
Нова мова — новий світ: як вчити код у 60+
Навчання програмуванню після 60 — це виклик не стільки умінню, скільки ментальності.
Сергій згадує:
— Я починав із простих завдань: підправити верстку сайту, знайти помилку у чужому коді. Це було ніби гра, хоч і страшно.
Завдяки структурі курсу навчання не перетворюється на теорію заради теорії. Кожна тема — це спочатку коротке пояснення, потім реальні завдання: створити сторінку, автоматизувати простий процес або налаштувати автоматичне отримання даних.
Життєві лайфхаки Сергія для новачків:
- Якщо не розумієш код — перепиши його 5-6 разів і опиши що робить кожен рядок.
- Дивись відео-уроки двічі, а то й тричі, якщо потрібно — став на паузу й конспектуй.
- Вчися на помилках — кожна помилка, навіть дрібна, це інвестиція у розуміння.
- Не соромся ставити дурні питання, бо дурних питань не буває.
Програма курсу Fullstack містила всього по трохи: від HTML/CSS до основ React, від баз даних до практик роботи з командним проєктом під час бекенду. Сергій щиро признається, що найважчим стало подолання власного “не можу”.
Друга молодість: перші успіхи й подолання бар’єрів
Справжній прорив у навчанні для Сергія настав тоді, коли він відчув перший успіх: самостійно змінив колір кнопки на сайті, виправив першу помилку або допоміг іншому студенту в чаті з його проблемою
— Дрібниці, але саме в ці моменти відчуваєш себе причетним до технологічного світу.
Саме дрібні перемоги створюють фундамент впевненості — той непомітний, але важливий пласт мотивації, що тримає людину від краху.
Сергій згадує, що багато разів стикався з нерозумінням друзів і родичів: навіщо тобі ця “химерна справа”? Це типова реакція суспільства, де люди старшого віку рідко змінюють траєкторію життя.
— Мене мотивувало бажання показати, що навіть якщо вперше взявся за програмування після 60-ти — результат можливий.
Практика понад усе
За словами Сергія, Okten School зробила акцент на практиці: “Викладачі не просто читають лекції — вони щодня дають нам домашні завдання, аналізують код, розбирають помилки на прикладах”.
Кожен блок — закріплення матеріалу через особистий проєкт.
Є групове програмування: у чатах можна ставити питання й одразу отримувати підказку.
Контакт із менторами — без формальних “бар’єрів”: звертаєшся у будь-який зручний час.
Саме ця середа створює впевненість: навіть якщо спочатку нічого не виходить, з часом алгоритми стають зрозумілішими, а рішення — простішими.
Психологія й мотивація: чому важливо не залишатися наодинці
Навчатися у групі легше, ніж наодинці. Сергій розповідає: “Мій одногрупник, трохи молодший, скидав мені свої рішення, ми разом шукали помилки. Саме такі моменти підтримують у складний період.”
Дуже важливим фактором була підтримка родини.
— Діти допомагали розібратися з комп’ютером і заохочували не здаватися у моменти відчаю.
Але найголовніше — це власна відповідальність.
— Варто ставитися до навчання саме як до роботи: не як до розваги чи прози часу. Записувати все у щоденник, виконувати завдання вчасно.
Кар’єра після 60-ти: реалії українського IT
Одним із головних страхів був пошук першого місця роботи. Чи потрібні компаніям “немолоді” розробники, чи приймуть у команду людей, які почали писати код лише рік тому?
Сергій каже:
— Найбільший міф — що у IT цінується тільки молодість. Насправді там цінують відповідальність, знання, бажання вчитися і командну роботу.
Після завершення навчання Okten School активно допомагає з працевлаштуванням випускників — від написання резюме до справжніх співбесід із роботодавцями за їх рекомендацією.
“Я пройшов кілька тестових технічних завдань, показав курсовий проект, розповів, через які труднощі пройшов. Мене запросили до команди на позицію junior-розробника”, — згадує Сергій.
Він підкреслює: перший місяць у новій роботі був стресовим, але команда допомагала — питали не про вік, а про навички й бажання працювати.
Типові страхи й міфи: з чим стикаються новачки “за 60”
У процесі навчання і пошуку роботи Сергій поділився низкою стереотипів, які заважають багатьом дорослим спробувати себе в ІТ:
“Я нічого не зрозумію в комп’ютерах” – насправді, сучасні інтерфейси стають зручнішими, а складні моменти завжди можна розібрати разом із ментором;
“Воно вже не моє” – Сергій наводить приклади багатьох знайомих, які опановували нові професії й починали з простого;
“Мене не візьмуть на роботу через вік” – це не так: попит на учасників із нетиповим досвідом лише зростає, адже компаніям потрібна різноманітність поглядів.
Головне: витримка, самодисципліна, реалістичні очікування та щоденна робота.
Практичний гайд: Як потрапити в ІТ після 60 – покрокова інструкція Сергія
1. Сформулюйте свою мотивацію.
Вік — не перешкода, якщо є причина та усвідомлена ціль: більше цікавості до світу, додатковий дохід, мрія реалізувати себе по-новому чи показати приклад дітям.
2. Пошук та аналіз курсу — не проста справа
Реклам і обіцянок багато і знайти курси можна легко, а зробити глибокий аналіз і зрозуміти, що цей курс дійсно дає результат — не така проста справа.
3. Створіть реалістичний графік.
Сергій радить: “Плануйте свій день так, щоб був мінімум 1–2 години лише для навчання, навіть якщо ви зайняті або допомагаєте сім’ї”.
4. Не бійтеся технічних труднощів.
Будь-який код можна зрозуміти на своєму рівні. Якщо з першого разу не вдалося – повторіть, запитайте у ментора, обговоріть із групою.
5. Обирайте комплекс технологій
Вже нікому не потрібні спеціалісти,які знають тільки одну мову або технологію, роботодавцю потрібний комплекс технологій, а це означає (верстка, фронтенд, бекенд, бази даних, devops системи), що він потрібний і вам.
6. Використовуйте всю доступну підтримку.
Онлайн-курси часто мають групи допомоги, форуми, відкриті дзвінки із менторами. Навіть якщо запитання здається “дурним”, його варто озвучити – інакше саме воно й стане бар’єром.
7. Працюйте над портфоліо й soft skills.
Сергій підкреслює: окрім коду, роботодавці оцінюють вашу здатність до співпраці, комунікацію, вміння вчитись новому.
8. Готуйтеся до співбесід разом із школою.
Okten School організовує тренувальні співбесіди, допомагає скласти резюме, підказує типові помилки й лайфхаки для джуніорів.
Висновок: IT — професія нового життя
Історія Сергія, як і багатьох людей, що пройшли шлях “з нуля” до першої роботи в IT після 60 років, — це приклад нового суспільного феномену. Освіта перестала бути замкнутою системою для обраних.
Ваш досвід — це цінність. А бажання вчитися, дисципліна та відкритість до нового — ключ до справжньої трансформації. Не відкладайте своє нове життя на “кращий час”! Okten School — лише стартовий майданчик, а справжній зміст вашої айті-кар’єри ви напишете самі.
А живе відео і більш детальну розповідь Сергія можна побачити в його інтерв’ю.
