Бурчання у животі може бути сигналом не тільки про голод, а й про проблеми з травленням, здуття, надлишок газів або дисбаланс кишкової мікрофлори, повідомляє poradumo.com.ua.
Якщо бурчання супроводжується іншими неприємними симптомами, такими як здуття чи біль, це привід звернути увагу на стан шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і внести певні корективи у харчування та спосіб життя.
Чому виникають здуття та гази
Основні причини бурчання та здуття:
- Надлишок газів у кишківнику. Вони утворюються через порушення травлення.
- Дисбаланс мікрофлори. Надмірний ріст бактерій у кишківнику заважає нормальній роботі ШКТ.
- Проблеми з кислотністю шлункового соку або відтоком жовчі. Якщо шлунок чи жовчний міхур працюють недостатньо активно, їжа перетравлюється повільніше, що спричиняє дискомфорт.
Як покращити травлення
1. Дотримуйтеся режиму харчування
Необхідно давати кишківнику час для очищення між прийманнями їжі. Оптимальний режим — три повноцінні приймання їжі без перекусів. Останній прийом їжі бажано планувати до 18-19 години.
2. Стимулюйте кислотність шлунка і відтік жовчі
Для покращення травлення можна додавати до білкових страв трохи лимонного соку чи яблучного оцту. Також корисно:
- Випивати зранку склянку теплої води.
- Використовувати трав’яні збори з жовчогінними властивостями для стимуляції жовчного міхура.
3. Зверніть увагу на стрес
Нервове напруження може негативно впливати на роботу кишківника, навіть якщо ви правильно харчуєтеся. Ведіть спостереження, щоб визначити, в яких ситуаціях здуття і бурчання виникають найчастіше. Це допоможе зрозуміти, чи не є причиною стрес.
Коли потрібно звернутися до лікаря
Якщо бурчання супроводжується такими ознаками:
- Неприємний запах газів.
- Біль або сильне здуття.
- Хронічний дискомфорт після їжі.
Це може свідчити про проблеми з мікрофлорою, дефіцит ферментів або порушення роботи внутрішніх органів. У таких випадках краще звернутися до гастроентеролога.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
