Зміни, що регулярно відбуваються в жіночому організмі, нерідко супроводжують втома, болючість молочних залоз, спазми, перепади настрою. Неприємні симптоми можна полегшити, усунути, якщо підтримувати окремі фази місячного циклу за допомогою дієти.
Менструація (1-5 день)
У цей період знижується рівень магнію і заліза. Необхідно включити в раціон ці мінерали, які присутні в червоному м’ясі, печінці та яйцях. Якщо ви дотримуєтеся вегетаріанського харчування, їжте більше квасолі, кеш’ю, шпинату.
Щоб поліпшити засвоєння заліза, вживайте полуницю, цитрусові, солодкий перець, які багаті на вітамін С. За наявності проблем із кишечником їжте часто і невеликими порціями. Сон покращує відвар ромашки.
Фолікулярна фаза (5-13 день)
Це період зростання рівня естрогену. Завдання організму – випустити яйцеклітину, навіть якщо ви не намагаєтеся завагітніти. На такому етапі необхідно споживати корисні вуглеводи та клітковину. Їжте фрукти, вівсяні пластівці та коричневий рис. У такі дні енергія перебуває на максимумі, тому можна планувати серйозні заходи, інтенсивні фізичні навантаження.
Овуляція (14-16 день)
На цій фазі яйцеклітина виходить з яєчника і потрапляє в матку. Можна помітити, що підвищується апетит. Збільште кількість нежирних білків. Їх легко знайти в курці, індичці, рибі та квасолі.
У період овуляції стежте за здоров’ям суглобів. Високий рівень естрогену збільшує ризик отримання травм. Їжте продукти, багаті на колаген, – кістковий бульйон, сардини.
Лютеїнова та передменструальна фази (17-28 день)
Це час переважання прогестерону. Якщо падають настрій і рівень енергії, скоротіть кількість вуглеводів і збільште споживання овочів, бобових, білків і корисних жирів. Включіть у раціон коричневий рис, скумбрію, форель, авокадо, імбир. Уникайте алкоголю та кофеїну. Вони посилюють симптоми передменструального синдрому, позбавляють організм поживних речовин, необхідних для наступної фази циклу.
Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.