Кларитин вважається ефективними ліками для лікування симптомів алергії та кропив’янки. Це один із антигістамінних препаратів другого покоління. FDA схвалило Кларитин як безпечний лікарський засіб для лікування симптомів кропив’янки та сінної лихоманки. Його можуть використовувати люди будь-якої вікової групи, за винятком дітей віком до 2 років. Людина може легко придбати кларитин в аптеці без необхідності або рецепта лікаря. Він доступний у різних формах, включаючи пероральні порошки, рідини та таблетки.
Дозування кларитину при алергії та кропив’янці
Дітям віком від 2 до 6 років рекомендується дозування 5 мг кларитину, тоді як особам віком від 10 років можна приймати 10 мг. Якщо людина страждає від кропив’янки, можливо, потрібно збільшити дозування порівняно з рекомендованим для досягнення кращих результатів. Однак у разі сінної лихоманки збільшення дози не призводить до значного поліпшення.
Ефективність
Однією з особливостей, які роблять кларитин таким ефективним, є те, що він швидко всмоктується в організм. Таким чином, його дію можна побачити лише за кілька годин. Постійне застосування кларитину часто ефективне для контролю та лікування симптомів кропив’янки та сінної лихоманки.
Хоча Кларитин є ефективним антигістамінним препаратом для лікування симптомів кропив’янки та сінної лихоманки, є кілька найкращих варіантів у вигляді Allegra та Zyrtec. Кларитин зазвичай не викликає серйозних побічних ефектів. Деякі люди можуть відчувати такі побічні ефекти, як сухість у роті, втома та седативний ефект, але їхній відсоток становить менше 10%. Тільки близько 8% людей, які приймають кларитин, мають седативний ефект.
Кларитін отримав оцінку “B” у категорії “Вагітність”, що говорить про те, що навіть вагітні жінки можуть використовувати його без серйозного ризику побічних ефектів. Крім незначних побічних ефектів, Кларитин не має серйозних побічних ефектів, і тому він вважається безпечним антигістамінним засобом для лікування алергії та кропив’янки.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
