Вчені з Інституту геному Вашингтонського університету (США) на чолі з Вагом Уорреном (Wes Warren), працюючи над проектом секвенування геному кішки, дійшли висновку, що, на відміну від собак, кішок можна вважати одомашненими лише наполовину. Геноми домашньої кішки та її диких родичів мають дуже багато збігів. Про дослідження генетики розповіли у статті, опублікованій в Proceedings of the National Academy of Sciences.
Зміни, які відбулися в геномі кішки після приручення людиною, виявилися пов’язані з генами, які відповідають за пам’ять, почуття страху і переважно за поведінку, спрямовану на пошук винагороди. Це саме ті гени, які насамперед пов’язують із процесом одомашування. «Ми вважаємо, що люди пропонували кішкам їжу в нагороду їхню роботу зі знищення гризунів та порятунку врожаю зерна, і це стало рушійною силою приручення котячих, а поступово позначилося і на їхньому геномі», — пояснює Уоррен.
Коли вчені секвенували геном породистої домашньої кішки, вони з’ясували, що основні відмінності його з геномом найближчого дикого родича полягають у генах, які відповідають за фарбування та структуру вовни, а також особливості анатомічної будови морди тварини та таку якість характеру як слухняність. У генах, які відповідають за такі суттєві характеристики кішки, як вибір м’ясоїдної їжі та чудовий нюх, відмінностей, навпаки, знайдено не було.
Дослідники зробили висновок, що домашні кішки ще дуже недалеко відійшли від диких, згідно з порівняннями геномів, деякі ж породи і зовсім практично не відрізняються від кішок, що живуть у дикій природі.
Крім того, під час дослідження вчені порівнювали геном домашньої кішки абіссинської породи з геномами інших ссавців — собаки, тигра, корови та людини. Особливість геному кішки виявилася, наприклад, у великій кількості генів, які відповідають за ліпідний обмін, завдяки чому раціон кішки становить переважно м’ясо. Було показано і високу активність генів, які відповідають за гостроту слуху та зору, а також зроблено низку інших висновків. таке дослідження додає нові деталі. Вчені впевнені, що розуміння котячої генетики допоможе розвитку та людської медицини, оскільки у людей і кішок існує чимало схожих хвороб.
