Біологи випадково виявили в ДНК людини ген, який відповідає за роботу «шостого почуття» – інстинктивного визначення положення тіла в просторі, поломка якого призводить до розвитку проблем з балансом і дотиком, говориться в статті, опублікованій в журналі Journal of Medicine.
«Раніше я вивчав роботу гена PIEZO2 тільки на мишах, і зустріч з пацієнтами, у яких він пошкоджений, шокувала мене. Наше дослідження показує, що такі люди сліпі до дотиків і не можуть визначати положення тіла в просторі через те, що їхні нейрони не реагують на тиск і рух кінцівок», – заявив Олександр Челзер (Alexander Chelser) з Національних інститутів здоров’я США в Бетесде.
Челзер і його колеги розкрили несподівану функцію гена PIEZO2 в роботі організму людини і розвитку своєрідного «шостого почуття», вивчаючи історію хвороб двох пацієнтів американських клінік, що страждали від надважких форм сколіозу. річ – виявилося, що у обох пацієнтів був пошкоджений ген PIEZO2, який раніше біологи вважали відповідальним за розпізнавання легких дотиків. Цей збіг змусив вчених перевірити, чи не пов’язана ця ділянка ДНК з роботою інших функцій організму, порушення яких може викликати сколіоз.
Отримавши згоду самих хворих та їхніх родичів, вчені перевірили, як їх руки та інші частини тіла реагують на вібрації, уколи шпилькою, холодні та гарячі предмети та інші подразники. Виявилося, що, окрім розпізнавання дотиків, PIEZO2 грав і іншу роль у роботі тіла, яку загалом можна описати як «почуття простору».
Воно виявляється у тому, що людина, у якого PIEZO2 знаходиться в нормальному стані, досить добре розуміє, де і як розташоване його тіло, якщо він заплющить очі, яких предметів воно стосується і що його оточує. Найпростішою перевіркою цього почуття є знайома всім по лікарням пропозиція невролога торкнутися носа із заплющеними очима або знайти і помацати предмет, розташований поряд.
Як показали досліди на добровольцях, позбавлених PIEZO2, вони не можуть виконати навіть такого простого завдання, якщо їхні очі закриті. З відкритими очима вони легко торкалися носа, предметів і ходили по кімнаті, незважаючи на деформації рук і ніг, хоча й зберігали баланс з великими труднощами.
Вчені припускають, що подібні відмінності в результатах «сліпих» і «зрячих» тестів пов’язані з тим, що мозок цих хворих пристосувався до відсутності «шостого почуття» і навчився використовувати очі та вуха для отримання інформації про положення тіла в просторі та його балансі. Відповідно, коли такі хворі заплющують очі, вони втрачають цей канал інформації для роботи «шостого почуття» і здатність відчувати своє положення в просторі. Наслідки поломки PIEZO2, на думку Челзера, насправді можуть бути набагато ширші – втрата «шостого почуття» може діяти на тіло людини ще під час її внутрішньоутробного розвитку. Без PIEZO2, як вважає вчений, зародок не може зрозуміти, як повернуті і чого стосуються його майбутні руки і ноги, що, швидше за все, і є причиною розвитку сколіозу та інших деформацій скелета, характерних для вивчених його групою пацієнтів. Цю теорію вчені обіцяють перевірити найближчим часом шляхом експериментів із зародками.
