13 днів перебування у відкритому космосі цілком достатньо для змін, які можуть відбутися в структурі ока і експресії генів.
До таких висновків прийшли фахівці з Космічного центру Джонсона, НАСА, а також двох інших наукових інститутів.
В експерименті вчені піддавали мишей таким негативним факторам, як низька гравітація, опромінення і різні окислювальні пошкодження. Дане дослідження є першим, в ході якого була вивчена пов’язана із зором генна експресія і поведінка клітин організму після космічного польоту.
“Нами було виявлено безліч змін, що відбулися в експресії генів, що допомагає клітинам впоратися з оксидативним стресом в очній сітківці, які, можливо, породжені променевим навантаженням», – зазначила керівник дослідження Патриція Шевез-Барріос (Patricia Ch?vez-Barrios).
“Частина функцій була відновлена певною мірою після повернення на Землю. Також нами були помічені незворотні зміни, які відбулися в зорових нервах. Вони порівнянні з пошкодженнями механічного типу. Крім того, були виявлені зміни в експресії репарації пошкодженої ДНК генів і апоптотичних шляхів, що сприяють руйнуванню назавжди пошкоджених клітин”»
Дослідження, проведене вченими, порівняно невелике. У ньому було задіяно 18 мишей, розділених на 9 груп з різними умовами. Оскільки простір на орбітальних місіях, як відомо, обмежений.
“Ми вважаємо, що ці результати є достовірними. Наші переконання ґрунтуються на результатах попередніх досліджень, спрямованих на вивчення структурних змін та шкоди, завданої окислювальним стресом астронавтам, які повернулися на Землю. Однак для повного підтвердження результатів потрібні додаткові експерименти”,-додала Шевез-Барріос.
