Із закінченням осені відбувається поступове зниження температури. У холодному зимовому повітрі стає менше вологи. Вона швидше випаровується з тіла. З включенням опалення підвищується сухість у приміщенні. Які проблеми це призводить, як виправити ситуацію.
Сухе зимове повітря перетворює внутрішню частину носа на пустелю і викликає пересихання в горлі. Це може призвести до проблем дихання від бронхіту до носових кровотеч, що провокує респіраторні захворювання, астму.
Для правильної роботи дихальної системи потрібна волога. Через сухість слиз, який зазвичай буває липким, густим, висихає. Вона не здатна вловлювати та затримувати бактерії, віруси, бруд та пил. Це підвищує вразливість людини до хвороб.
Сухе повітря негативно впливає на волосся, призводить до їх ламкості, випадання, появи кінчиків, що січуться. Літні люди та хворі зі слабкою імунною системою можуть відчувати симптоми артриту, іноді навіть за відсутності цього захворювання.
Серйозні зміни відбуваються зі шкірою. При недостатній вологості з’являються лущення, почервоніння, тріщини, потертості, свербіж. Нерідко загострюються проблеми шкіри – прищі, екзема.
Зима – час поширення респіраторних захворювань. Причина їх не в холоді, а у перебуванні великої кількості людей у ??закритих приміщеннях. Сухе повітря збільшує ризик передачі вірусів та хвороб. Його вдихання також може спричинити зневоднення, оскільки в цей час в організмі відбувається виснаження рідини.
Щоб виключити появу проблем, необхідно здійснити наступні заходи:
- Використовуйте у приміщеннях зволожувачі повітря.
- Розставте по будинку великі миски з водою. Вона випаровується та додає вологи. Не перестарайтеся, оскільки її надлишок може спричинити зростання цвілі, проблеми з диханням.
- Пийте більше рідин.
- Використовуйте добавки Омега-3. Вони нормалізують вміст жиру в клітинах шкіри, допомагають зберігати вологу.
- Приймайте теплий душ замість гарячого гарячого.
- Після водних процедур наносите на шкіру зволожуючий крем.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
