Верблюди ще з давніх часів славляться своєю силою. Мається на увазі не та сила, яка може використовуватися проти суперників, а сила і вміння виживати в найважчих умовах.
Хоча і про фізичну силу у протистоянні з суперником, можна також згадати. Так як, напевно, не всі знають, що побачивши ворога здалеку, верблюд плює жертві прямо в очі, після чого добиває власним тілом. Не дивлячись на те, що верблюд таке сильне і пристосований до суворих умов тварина, людина все ж, постарався і зміг його приручити.
Верблюди мешкають в більш спекотних місцях. Дромедаров можна зустріти в Індії, Пакистані, Афганістані, Північній Африці і на півострові Мала Азія. Одомашнених бактрианов розводять в Західному Китаї, Монголії, а також в країнах СНД – Казахстані, Бурятії, Узбекистані, там де є сухі степи, пустелі і напівпустелі. А в пустелях центральної Азії можна також зустріти і дикого двогорбого верблюда.
Містять верблюдів у спеціальних сараях з можливим вигулом. Сарай обов’язково повинен бути сухий, найменша зайва крапелька вологи може виявитися згубною для тварини. Не дивлячись на те, що верблюд звик довгий час жити без води, його все ж поять два рази на добу – в жаркий час року, і один раз взимку.
Розведення верблюдів вимагає особливих знань. По-перше треба знати, що верблюди – пізньостиглі тварини. Їх статева зрілість настає значно пізніше, ніж у інших тварин. Самка стає статевозрілої у віці 3-4 років, самець – в 6-7 років.
Повний зріст закінчується до семи років. Тривалість вагітності у бактрианов триває 14 місяців, у дромедаров – 13 місяців. Як правило, від злучки на світ з’являється один верблюденя.
Самка приносить потомство один раз у два роки. Середня тривалість життя верблюдів становить від 35 до 40 років.