Далеко не завжди дитина росте чемним і спокійним. Іноді поведінка малюка може бути навіть агресивним. У цьому випадку важливо оперативно виявити проблему і почати її дозвіл.
Зміст статті
- Чим відрізняється агресивність від агресії?
- Якими рисами володіє агресивність?
- Як виявити агресивну дитину?
Чим відрізняється агресивність від агресії?
Агресія – це акт, спрямований на заподіяння шкоди (психологічного, фізичного, матеріального) людині або групі осіб, тобто це певна дія, яка породжується ситуацією. У нормі ознаки агресії рідко можуть спостерігатися і у здорової людини, коли це провокують зовнішні обставини. Але агресивність – це зовсім інше поняття, що означає рису характеру особистості. І якщо у дитини спостерігається саме сталий агресивна поведінка, з цим потрібно щось робити. Але спочатку потрібно правильно пізнати агресивність, адже не завжди вона проявляється тільки у бійках і криках.
Якими рисами володіє агресивність?
Важливо розуміти, що акт агресії – це ще не агресивність, але і агресивність не обов’язково призводить до цілеспрямованим руйнівним діям. Вона може проявлятися в таких рисах особистості, як негативізм, надмірна образливість, надзвичайна дратівливість, суперечливість, гнівливість, і, звичайно ж, іноді войовничість і крикливость. При цьому дитяча агресивність має і ряд позитивних рис: активність, самостійність, незалежність, ініціативність. Але дитяча психіка, в силу своєї несформованість, найчастіше вибирає саме негативні прояви.
Як виявити агресивну дитину?
Агресивний дитина на більшість прохань відповідає сердито і раздражительно, грубить, підвищує голос. У спілкуванні з іншими дітьми він виявляє елементи незалежності та лідерства, постійно критикує хлопців і кричить на них, ображається, мстить. Однією з найпомітніших і поширених рис є вербальна агресія: дитина критикує і обзиває інших людей, в тому числі і дорослих. Досить часто ця негативна риса проявляється в поводженні з матеріальними предметами: іграшки довго не живуть, в книжках багато сторінок змальовані або вирвані, крихкі предмети в приступах люті кидаються і розбиваються. І звичайно ж, самий явний показник: дитина сам провокує конфлікти, починає бійки, б’є, дряпає, кусається, псує чужі речі.
При виявленні моделі поведінки, описаної вище, слід звернутися до дитячого психолога. Важливо розуміти, що це виправна проблема, потрібно лише знайти її витоки і своєчасно прийняти необхідні заходи.
