У кожній родині відбуваються розбіжності між дітьми і батьками. Ще вчора ваша дитина хотів отримувати мамині поцілунки, а сьогодні його настрій не таке доброзичливе. І ось тут потрібно постаратися не зірватися від образи і не перейти на крик, шльопанці та інше. Так як ні одну матір істеричні крики і істерики не прикрашають, а також не роблять щасливішим дитини. Потрібно спробувати вирішити це питання по-іншому.
Щоб дитина зрозумів вас, поговоріть із ним так, щоб його очі знаходилися на одному рівні з вашими. Задайте для початку питання про те, що його насправді цікавить на даний момент, і спробуйте не перетворювати бесіду в жорсткий допит, утримайтеся від бажання засуджувати, критикувати те, що цікавить і дорого дитині на даний період часу.
Контактуючи з дитиною, відгукуйтеся на його відповіді, коментуйте їх. Задавайте питання по темі. Ні в якому разі не дозволяйте, щоб ваш діалог обірвався, якщо вам насправді в дійсності хочеться прийти до спільної думки зі своїм чадом і, щоб було якомога менше розбіжностей.
Ще однією помилкою батьків є те, що коли при спілкуванні з дитиною вимовляються укорінені в словниковому запасі улюблені вирази. До них можна віднести: «… більша частина життя прожите. Я розумію значно краще, як варто вчинити в тій чи іншій ситуації». У такому разі батьки повинні задуматися про те, що той період часу пішов, світ змінився, і в цьому новому сучасному світі, щоб вижити і добитися якихось успіхів, необхідно поступати не так як 5, а то і 15 років тому. Адже все змінюється щосекунди.
Дитина, що народилася в новий час, не таке, яке розвивалися і росли батьки, до нового світу пристосовується. Сучасні діти знають, як адаптуватися і виживати в новому світі, щоб відчувати себе комфортно. А першочергове завдання батьків – перебувати поруч, якщо вони потребують емоційної допомоги. У такому випадку, вони повинні обійняти і показати тим самим, що сім’я поруч, що на любов і підтримку діти можуть спиратися.
Дайте можливість дітям навчитися розраховувати на себе. Дозвольте донечці і сину починати з дитинства вчитися на своїх помилках. Це додасть вже в юному віці дитині впевненості в собі.
Звичайно, батькам доведеться потрудитися, щоб знайти такий формат спілкування з дитиною, який би влаштував членів усієї родини. Навчитися терпінню і не будьте запальними, коли вони що–не розуміють, псують або плутають. Не витрачайте час на закиди і нотації. На жаль наші діти ростуть дуже швидко. І про час, проведений разом, ви скоро будете згадувати з великою теплотою і ніжністю.
