Вважається, що не можна бути по-справжньому красивою, якщо не любити себе. З іншого боку відсутність краси може бути причиною нелюбові до себе, що ж первинно – любов до себе чи краса і як вони взаємопов’язані?
У будь-якому суспільстві існують певні канони краси. Раніше, коли не було інтернету і журналів, канони краси суттєво відрізнялися в різних регіонах нашої планети. Зараз інформація розлітається по світу миттєво. Глобалізація та інтернет сприяють приблизно однаковим ідеалам краси в Європі, Росії, Азії та США, але жінки в Росії і Європі виглядають по-різному і в деяких питаннях думають неоднаково.
В Європі люди буквально одержимі прагненням до свободи, і хочуть звільнитися буквально від усього, навіть від багатовікової культури, якщо вона обмежує їх бажання. Добре це чи погано? Давайте порівняємо зовнішність жінок і чоловіків в Європі і Росії, і пофилософствуем на цю тему…
Карл Лагерфельд, історик моди Олександр Васильєв і багато інші персонажі зі світу моди люблять критикувати і висміювати простих російських чоловіків за їх байдужість до зовнішнього вигляду. Але пройде трохи часу і жінки Європи, Ізраїлю та США в основній своїй масі будуть виглядати, ні трохи не краще російських мужиків – вони будуть такі ж неохайні і байдужі до своєї зовнішності.
Вже зараз на вулицях європейських міст можна побачити безліч жінок різного віку, яких ніяк не хочеться називати жінками і тим більше дівчатами. Ці жінки, озброївшись ідеологією боротьби за свободу в усьому і від усього, перестають витрачати час і сили для роботи над собою.
Можна зрозуміти повних жінок, які не можуть схуднути, але як зрозуміти жінок, байдужих до одягу і елементарного догляду за собою? В результаті на вулицях міст цивілізованої Європи ми бачимо все більше і більше особин жіночої статі, яких ніяк не хочеться називати жінками – це по суті справи худобу, живе заради своїх слабкостей і пристрастей.
Вони засуджували росіянок, які віддають перевагу подорожі в розкішній взуття на високих підборах, дивуючись, як можуть наші жінки терпіти незручності, адже треба жити як зручно, як легко і комфортно.
Забіг на шпильках
Вони дотримуються думки, ніби стандарти краси створюються індустрією моди і краси для управління жінками, щоб жінки йшли за певним ідеалом і готові витрачати на це гроші. У цьому є частка істини, але в цілому в будь-якому суспільстві, навіть серед тварин, існує поділ на успішні особини, посередність і невдах – знедолених.
Навіть в курнику є курка – лідер, а є кури невдахи, вони виділяються поганим оперенням, адже їх клюють більш сильні та успішні кури.
Такий розподіл в нашому світі. Тому можна довго сперечатися і намагатися знайти причини поза себе звинувачуючи капіталістів, топ-моделей, дизайнерів і виробників косметики, які нібито вселяють простим жінкам якісь ідеали, щоб потім на них заробляти. Тільки насправді все суспільство формує свої ідеали.
Формування ідеалів відбувається під впливом усіх людей. Звичайно, одні впливають більше, інші менше, а вплив більшості мізерно, але в будь-якому випадку певні ідеали краси на свідомому і підсвідомому рівні підтримує більшість людей.
Індустрія моди й краси це бізнес. Всі модні будинки, виробники косметики і ювелірних виробів управляються людьми, охочими отримати прибуток, тому їм немає сенсу йти проти течії і нав’язувати суспільству бажання, спосіб життя та ідеали, які неприйнятні або неймовірно складні для сприйняття в цьому суспільстві.
Вся індустрія пропонує нам те, що приємно і приносить задоволення, часто лише обіцянку задоволення. На основі цього створюється реклама. Будь-яка реклама і глянсові журнали, телебачення наочно відображають ідеали і мрії суспільства. Красиві стрункі дівчата, розкішний спосіб життя, здорове тіло, фітнес, прекрасні сукні й сумочки, подорожі – з одного боку нав’язуються нам, але з іншого боку ми хочемо цього самі.
Що первинно, наші бажання, чи бажання капіталістів – рекламодавців нав’язати нам ці бажання? Якщо подивитися в історію стає ясно – первинні наші бажання. Люди прагнули до розкішного способу життя задовго до появи реклами і навіть до появи капіталізму. Ще в самі древні часи люди хотіли виділитися красивою одягом, сильною і швидкою конем і багатьом іншим, що було доступно далеко не всім.
Саме недоступність робить різні матеріальні блага і особисті якості такими бажаними. Кожна людина думає, що він самий хороший і гідний всього самого найкращого. Але коли немає найкращого, доводиться або змиритися зі своїм становищем, або спробувати перебудувати навколишній світ і ідеали суспільства.
Тільки це безперспективне заняття! Завжди ідеалами буде лише важкодосяжним, доступне не всім. Так скрізь – в бізнесі, спорті, мистецтві, особистому житті і звичайно в зовнішності, адже наші обличчя і тіло найдорожче, що у нас є в матеріальному світі.
Чи багато знайдеться людей, з ідеалом ледачою тітки, з волохатими ногами і зайвою вагою, яка не користується косметикою, живе в трущобах і нікуди не виходить із будинку, крім як на роботу і в магазин за пельменями і ковбасою?
Безліч людей ведуть подібний спосіб життя, адже це легко і не вимагає зусиль. Ковбаса і телевізор приносять задоволення прямо зараз. Нехай це примітивне задоволення, але зате заради нього не треба напружуватися.
Багато хто так живуть, але світ моди зі своїми глянцевими журналами, красивими картинками і розкішшю, показує сірому більшості, що вони живуть неправильно, і їх життя лише жалюгідне існування, мало відрізняється від життя тварин у стійлі.
Відчувати себе невдахою дуже прикро, звідси і виникають різні борці, які хочуть розвіяти міфи про красу, щоб всі прийняли позицію – жити, як легко і зручно. Тільки в будь-якому суспільстві були і будуть лідери. Хто розумніший, а хто-то красивіше, адже краса має значення навіть під час шлюбних ігор тварин і птахів.
Таке наше суспільство – можна бути розумним, красивим, сильним, здоровим, багатим і тим самим наблизитися до ідеалів, які недосяжні, в силу того, що прикрашені. Але ідеали в будь-якому випадку потрібні, інакше до чого прагнути. Хіба кого-то насправді влаштовує просто життя – життя без цілей та ідеалів?
Традиційно від жінки очікували красу. Поети, художники і письменники оспівували у своїх творах красунь, а чоловіки були готові заради них на подвиги і божевілля. Від самих чоловіків суспільство вимагає силу, відповідальність і найголовніше – вміння заробляти гроші. В результаті складно сказати, кому важче – жінкам, у яких бажають бачити красунь, або чоловікам, які зобов’язані побудувати будинок і заробити гроші на забаганки своєї дружини і дітей.
Тепер згадаємо тему публікації – любов до себе і краса. Багато людей неправильно розуміють любов до себе, маючи на увазі під цим потурання своїм слабкостям і пристрастям. Саме в цьому вони бачать справжню свободу, а всі обмеження, прописані в законі або культурі, вони сприймають як утиск своїх свобод. Навіть неосяжні ідеали й стандарти краси здаються їм посяганням на свободу і особисте щастя.
Тільки це не прояв любові до себе, а результат незадоволеності життям.
Справжня любов до себе це не розслаблення, і не боротьба за задоволення всіх пристрастей і слабкостей, а постійна робота над собою. Люблячий себе людина бажає кожен день стає краще, робити щось для свого будинку і сім’ї, купувати нові речі, вести здоровий спосіб життя і доглядати за своєю зовнішністю.
Правильна любов до себе і краса взаємопов’язані. Без любові до себе не вийде довго залишатися красивою, навіть якщо природа спочатку подарувала прекрасну зовнішність. Внутрішній стан і відношення до себе поступово позначиться на обличчі і тілі.
Але як бути тим, кого природа спочатку не наділила гарною зовнішністю? Як полюбити себе, якщо твоя зовнішність не вписується в стандарти краси? Приміром, ти народилася і виросла маленькою, а за стандартами краси цінується зростання вище середнього.
Навколо багато прикладів, коли маленький зріст не стає на заваді, і ми можемо бачити таких дівчат не тільки в житті, але навіть в самій індустрії моди. Мирослава Дума не може вирости, але вона нітрохи не гірше високих моделей, навіть навпаки імена тисяч красивих моделей ніхто не знає, а Мирослава відома, кохана модними фотографами і для багатьох є прикладом стильною і люблячої себе дівчата.
Сара Джессіка Паркер багатьом здається не просто негарно, а потворною, але це не завадило Сарі стати успішною актрисою і не заважає любити себе. Подібні приклади можна продовжувати і продовжувати…
На завершення важливо зауважити, що в прагненні до краси не треба створювати кумирів і ставати рабом речей і своєї краси. Життя в будь-якому випадку не вічна, треба розуміти, що прийде старість і її теж треба гідно зустріти. У кожному віці є свої принади і цілі, все життя треба працювати над собою і крім краси матеріальної пам’ятати про красу духовну, адже після певного віку саме вона стане вашим головним прикрасою, а коли-то взагалі єдиним…
