Вода з мінеральних джерел не йде ні в яке порівняння із звичайною, водопровідної. Але і мінералку треба пити з розумом, інакше цілющий напій принести не стільки на користь, скільки шкоду. Безконтрольне і надмірне пиття мінеральної води може призвести до погіршення самопочуття, спровокувавши загострення багатьох хронічних захворювань.
Так, питво мінералки без міри, посилює запальні процеси в шлунку і кишечнику, а також вихід каміння з нирок. Важливий і вибір самої мінеральної води. В залежності від характеристик, цю рідину використовують в різних цілях, для профілактики і лікування різних захворювань.
Їдальня або лікувальна?
Слід знати, що є три види мінеральної води: столова, лікувально-столова та лікувальна. Їдальню, в якій міститься мінімум солей (до 1 г/л) можна пити всім. Більше того, на її основі можна готувати. І не тільки компоти і киселі, але і перші страви. Пити столову мінеральну воду можна практично всім і в необмеженій кількості.
Якщо концентрація солей у воді тримається в інтервалі 1-10 г/л, то така вода вважається лікувально-столової та використовується в лікувально-профілактичних цілях. Щоб точно знати, що її особисто вам можна пити, потрібно пройти попереднє обстеження. Пити “просто так” цю мінералку лікарі не радять.
Лікувальна вода – це мінеральна вода з концентрацією солей від 10 г/л По іонному складу мінеральні води бувають хлоридні, гідрокарбонатні, сульфатні та змішані. Крім того, у лікувальній мінералці містяться мікроелементи, і вона може бути калієва, магнієва, йодиста, бромистая, кремниста, натрієва. Так, хлоридна мінеральна вода – відмінний стимулятор обміну речовин, вона допомагає при розладах ШКТ. Гідрокарбонатна вода може знизити кислотність шлункового соку, і тому корисна при наявності каменів у нирках. Сульфатна мінералка – відмінне підмога при таких захворюваннях, як цукровий діабет і ожиріння. А ось гастрит і виразка “воліють” слабо газовану гідрокарбонатно-сульфатну мінералку. Мінеральну воду з підвищеним вмістом заліза і йоду застосовують при анемії і хворобах щитовидної залози.
Лікувальну воду п’ють як ліки, тільки по призначенню лікаря. Тривалий прийом лікувальної води за власним вибором небезпечний для здоров’я.
З газом або без?
Більшість видів мінеральних вод газується. Бульбашки повітря і вуглекислого газу, потрапляючи в шлунок і кишечник, викликають їх розтягнення. Тому при вживанні газованої мінералки можуть з’явитися печія, відрижка і навіть болю. Тим, у кого виразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки, коліти, дисбактеріоз, газована вода категорично протипоказана!
Але навіть якщо у вас немає проблем з травленням, бажано мінеральну воду перед вживанням дегазувати, збовтуючи пляшку або розмішуючи мінеральну воду в склянці (для цього підійде будь столовий прилад). Розмішувати треба інтенсивно і до тих пір, поки з напою не вийдуть практично всі бульбашки вуглекислого газу.
Якщо мінеральна вода потрібна, коли вас мучить спрага, віддайте перевагу їдальні воді. Вона може бути і сильно газованої.
Як і скільки пити мінералку?
Пити лікувальну воду потрібно як можна повільніше, невеликими ковтками. Це потрібно для того, щоб слизова оболонка ротової порожнини довше піддавалася впливу хімічних інгредієнтів природної води.
Слід пам’ятати: тепла вода знижує тонус шлунково-кишкового тракту, а холодна, навпаки, підвищує. Повільне пиття холодної мінеральної води натщесерце маленькими ковтками добре допомагає при запорах.
Якщо ви абсолютно здорові, то можете пити мінеральну воду тричі на день за півгодини до їжі. Якщо мучить печія, склянка мінеральної води краще випити після прийому їжі. При підвищеній кислотності мінералка показана за півтори години до обіду, щоб вона встигла знизити рівень кислотності. А ось при зниженій кислотності мінеральну воду п’ють за чверть години до їди.
За один прийом води потрібно випивати рівно стільки, скільки вам прописав лікар. У випадку з мінералкою “більше” – не значить “краще”. Зайва рідина в організмі – це велике навантаження на всі системи і органи. А особливо на нирки і серцевий м’яз. З особливою обережністю вживати мінеральну воду слід вагітним. Жінок “в положенні” краще взагалі відмовитися від цього напою, щоб не провокувати набряклість і інші ускладнення.
У будь-якому випадку пиття мінеральної води не повинно бути епізодичним явищем. Цей напій вимагає застосування курсами – не менше 10-14 днів.
Де і як зберігати?
Звичайно, краще всього пити мінеральну воду безпосередньо з джерела. Але в санаторії побувати може не кожен, тому найчастіше мінеральна вода купується в магазині. Перш ніж оплатити товар, уважно прочитайте етикетку і переконайтеся, що це саме та вода, що вам підходить. Віддавайте перевагу мінеральної води, розлитої в скляну тару, особливо якщо ви купуєте мінералку про запас.
Зберігати мінеральну воду треба в темному місці при температурі від +5 до +20 градусів тепла. Термін придатності мінералки при таких умовах зберігання зазвичай становить цілий рік. Якщо в цей час на дні пляшки з’явиться невеликий осад мінеральних солей, нічого страшного в цьому немає. Просто перед вживанням воду в пляшці потрібно буде добре збовтати. Зберігати відкриту мінеральну воду не рекомендується, випивати її краще всього відразу після відкупорювання пляшки.
І пам’ятайте – тільки правильний вибір мінеральної води може принести організму користь, а не шкоду.
