Кольпіт, або вагініт – запалення слизової піхви, спровоковане стрептококами, хламідіями, мікоплазмою, стафілококами та іншими збудниками. Патологія може розвинутися і в результаті фізичного, механічного та хімічного впливу.
Хвороба зустрічається у жінок будь-якого віку, але частіше діагностується в репродуктивному періоді. Кольпіт вкрай рідко виникає як одиночний недугу. Як правило, він тягне за собою цілий «букет» проблем, наприклад, молочницю. Вагініт буває гострим і хронічним. У чоловіків він розвиватися не може, однак вони є переносниками його збудників.
Які симптоми у кольпіту
Клінічна картина захворювання досить різноманітна і сильно різниться у різних жінок. Вона залежить від причини появи недуги.
До характерних симптомів можна віднести:
- паління;
- свербіж;
- тяжкість внизу живота;
- набряклість і почервоніння статевих губ;
- дискомфорт у піхві;
- рясні виділення.
Симптоматика, як правило, посилюється в нічний час. Виділення при кольпіті можуть мати неприємний запах, мутний колір, сліди крові і гною. Все залежить від виду збудника. Так, білі творожистие виділення характерні для грибкового кольпіту, а гнійні – для трихомонадного.
Як діагностувати кольпіт
Єдиним вірним рішенням стане звернення до гінеколога, оскільки симптоми кольпіту складно диференціювати між собою без певних аналізів. Не забувайте, що правильний діагноз дозволить зробити лікування більш ефективним. Запущений кольпіт може стати хронічним і призвести до ще більш грізного захворювання – циститу.
Діагностика вагініту включає:
- огляд гінеколога на кріслі;
- бактеріологічні аналізи (мазки з уретри, піхви і шийки матки).
У деяких випадках гінеколог може провести кольпоскопію – огляд слизової піхви за допомогою спеціального мікроскопа.
Лікування кольпіту
Лікування вагініту повинно бути комплексним, тобто важливо не тільки усунути причину її появи, але й обов’язково враховувати ймовірні ускладнення, а також включити відновлювальну терапію.
Процес лікування включає:
- пероральний прийом антибіотиків («Тифлокс», «Оформ», «Офлоксацин», «Спарфлоксацин»);
- місцеву терапію («Макмірор», «Тержинан»);
- спринцювання антисептичними розчинами («Мірамістин», «Хлоргексидин»).
Лікування кольпіту передбачає припинення статевого життя і дотримання режиму харчування. Слід звести до мінімуму вуглеводи і жири, почати приймати вітамінні комплекси. В деяких випадках лікар може вдатися до терапії гормонами. Після лікування проводиться курс відновної терапії для нормалізації мікрофлори піхви після прийому антибіотиків.
