Що вивчає лексикологія? Розділ науки, який вивчає лексику

Лексикологія – наука, яка зосереджується на лексиці конкретної мови. Вона має свої закони та категорії. Що вивчає лексикологія? Ця наука займається різноманітними аспектами слів, а також їх функціями і розвитком.

Поняття

Лексикологія – це наука, яка вивчає словниковий склад мови і його особливості. Предметом даного розділу мовознавства є наступне:

• Функції лексичних одиниць.
• Проблема слова як базової складового елемента мови.
• Типи і види лексичних одиниць.
• Структура словникового запасу мови.

Це ще не повний перелік того, що вивчає лексикологія. Ця наука займається питаннями поповнення і розширення словникового складу, а також розглядає зв’язки і протиріччя між лексичними одиницями.

Об’єкт вивчення

Слово і його значення – це основа для багатьох наук. Цими питаннями займається морфологія, а також різноманітні напрямки словотворення. Однак якщо в цих науках слова є засобом вивчення граматичних структур або вивчення різноманітних моделей для різних варіантів словотворення, те, що вивчає лексикологія, використовується безпосередньо для пізнання специфіки самих слів. Лексичні одиниці розглядаються не просто як сукупність літер і звуків, а є цілісною системою, яка має свої зв’язки, функції, категорії та поняття. Це і виступає об’єктом вивчення лексикології. Вона розглядає не окремі слова, а всю лексику як щось ціле і нероздільне.

Такий підхід має свої особливості. Це дозволяє відносити до категорії лексичних одиниць не тільки слова, але також і стійкі словосполучення, які мають певну аналітичну роль.

Проблема слова

Лексикологія сучасної російської мови зосереджується на об’єкті і предметі свого вивчення. Оскільки слово розглядається як деяка одиниця, яка має зв’язки між своєю формою і змістом, то воно розглядається в трьох основних аспектах:

• Структурний. Вивчається форма слова, його структура та складові компоненти.
• Семантичний. Розглядається значення лексичних одиниць.
• Функціональний. Досліджується роль слів в мові і в загальній структурі мови.

Якщо говорити про перший аспект, то лексикологія – це наука, яка встановлює конкретні критерії для визначення відмінності і тотожності окремих слів. Для цього лексичні одиниці зіставляються зі словосполученнями, а також розробляється аналітична структура, яка дозволяє встановити інваріанти слова.

Що стосується семантичного аспекту, то цим займається окрема наука – семасиология. Вона вивчає зв’язок між словом і певним об’єктом. Це важливо для лексикології. Вона вивчає слово і його значення, а також його окремі категорії і типи, що дозволяє виділяти такі поняття, як моносимия (однозначність) і полисимия (багатозначність). Лексикологія також займається дослідженням причин, які призводять до появи або втрату словом свого значення.

Функціональний аспект розглядає лексичну одиницю як об’єкт, який зв’язується з іншими подібними елементами і вибудовує цілу систему мови. Тут важлива роль взаємодії лексики і граматики, які, з одного боку, підтримують, а з іншого – обмежують один одного.

Поняття словникового складу

Лексикологія розглядає слова як систему, яка складається з декількох підсистем. Лексичні одиниці утворюють групи, які різні за обсягом, формою та змістом. Це частина того, що вивчає лексикологія. Словниковий запас досліджується одночасно в двох аспектах: як групові відносини між окремими одиницями і їх правильне розташування по відношенню один до одного. Завдяки цьому лексику можна розподілити на окремі категорії. Наприклад, омоніми, паронимы, синоніми, антоніми, гіпоніми та ін.

Додатково практично будь-який розділ мовознавства, в тому числі і російська або англійська лексикологія, вивчає більш об’ємні угруповання слів, які називаються полями. Зазвичай це будується на основі ядра поля, наприклад, певній кількості ключових слів, і самих кордонів, які являють собою різноманітні парадигматичні, семантичні, граматичні або інші типи відносин з даними лексичними одиницями.

Розділи лексикології

Як і будь-яка інша наука, лексикологія має свою систему дисциплін, які відповідають за певні аспекти її об’єкта і предмета вивчення:

• Семасиология. Займається значеннями слів і словосполучень.
• Ономасиология. Вивчає процедуру називання об’єктів і явищ.
• Етимологія. Досліджує походження слів.
• Ономастика. Займається власними іменами. Це стосується як назв осіб, так і географічних назв.
• Стилістика. Вивчає значення слів та виразів коннотативного характеру.
• Лексикографія. Займається способами організації і складання словників.
• Фразеологія. Досліджує фразеологізми і стійкі вирази.

Розділи лексикології мають свої власні категорії, а також об’єкт і предмет вивчення. Крім того, виділяють деякі типи даної науки. Зокрема, мова йде про загальну, приватної, історичної, зіставної і прикладної лексикології. Перший тип відповідає за загальні закономірності лексики, включаючи її структуру, етапи розвитку, функції і ін. Приватна лексикологія займається дослідженням конкретного мови. Історичний тип відповідає за розвиток слів у зв’язку з історією найменувань об’єктів і явищ. Сопоставительная лексикологія досліджує слова з метою виявлення спорідненості між різними мовами. Останній тип відповідає за такі процеси, як культура мови, особливості перекладу, лінгвістична педагогіка і лексикографія.

Категорії лексичних одиниць

Словниковий склад будь-якої мови відрізняється різноманітністю і різнорідністю. Відповідно, виділяють категорії, які мають свої відмінні риси і особливості. Російська лексикологія передбачає наступні підвиди:

• По сфері застосування: общеупотребляемые слова і лексичні одиниці, які застосовуються в особливих ситуаціях (наука, поезія, просторіччі діалекти та ін).
• По емоційному навантаженні: нейтральні і емоційно забарвлені одиниці.
• З історичного розвитку: неологізми та архаїзми.
• По своєму походженню і розвитку: інтернаціоналізми, запозичення та ін.
• По функціональності – активні і пасивні лексичні одиниці, а також окказионализмы.

Враховуючи постійний розвиток мови, межі між словами є нечіткими, і вони можуть переходити з однієї групи в іншу.

Проблеми

Як і будь-яка інша наука, лексикологія займається вирішенням певних проблем. Сучасні фахівці виділяють наступні:

• Частотність слів у тексті.
• Різниця між лексичними одиницями на письмі та в усному мовленні.
• Можливості слів, які дозволяють створювати нові назви для предметів і явищ.
• Зміна значень лексики.

Наука також вивчає варіанти сполучуваності слів на різних рівнях: семантичному та лексичному.

Способи поповнення словникового запасу

Лексикологія досліджує варіантів номінацій. Під цим розуміють різні способи і методи розширення словникового складу. Для цього можуть бути використані як внутрішні ресурси конкретної мови, так і залучення лексичних одиниць з інших мов. Розрізняють наступні способи поповнення словникового складу:

• Словотвір – створення нових слів.
• Конструювання нових значень вже існуючих слів: полисемия, перенесення значень та ін.
• Утворення стійких словосполучень.
• Запозичення.

Ці способи характерні для будь-якої мови, однак у кожному конкретному випадку мають свої особливості та відмінні риси.

Методи

Для своїх потреб лексикологія користується общелингвистическими методами дослідження. До них відносяться:

• Дистрибуція. Відповідає за визначення рамок лексичної одиниці, за кількість значень та ін.
• Субституция. Вивчає явища синонімії та варіації слів.
• Компонентний метод. Відповідає за розщеплення лексичних одиниць на окремі компоненти, а також займається їх загальною структурою.
• Трансформація. Використовується в процесі словотворення з метою визначення головного компонента слова.
• Статистичний метод. Використовується для визначення частотності використання лексичних одиниць, а також для обчислення їх семантичних, парадигматических та інших типів зв’язків.

Інформація, отримана за допомогою даних методів, використовується і в інших науках, серед яких психолінгвістика, нейролінгвістика, а також ряд дисциплін соціального характеру.