Лише невгамовна пристрасть до знань допомогла синові селянина стати основоположником таких напрямів науки, як природознавство, хімія, астрономія, приладобудування, географія, металургія, геологія, філологія. Ломоносов – один з найбільш яскравих прикладів сходження по соціальних сходах з низів до вершин.
Дитячі роки
Народився Ломоносов Михайло Васильович 8 (19) листопада 1711 року в селі Мишанинской Куростровской волості, Двінського повіту, Архангелогородской губернії. Нині населений пункт носить ім’я великого вченого – село Ломоносово.
Батько – заможний селянин Василь Дорофійович. Мати, Олена Іванівна, покинула наш світ, коли хлопчикові було всього дев’ять років.
Сім’я володіла досить великою ділянкою землі. Основний прибуток приносив рибний промисел. Сім’я Ломоносових належала до досвідченим мореплавцям. Вже з десяти років і юний Михайло брав участь у походах. Поряд з рибальством хлопчик любив читати. Навчив його цьому хитрому справі дяк місцевої церкви. Тоді-то хлопчик і написав на папері своє повне ім’я – Ломоносов Михайло Васильович. Біографія вченого свідчить, що його роботою вчителя було написання листів, прохань і ведення ділового листування.
Коли хлопчикові було тринадцять років, батько одружився втретє. З мачухою відносини відразу не склалися. І вже через рік, суворою зимою, Ломоносов, коротко описати біографію якого дуже складно, тихо покинув будинок. Йому пощастило – в потрібну сторону вирушав рибний обоз, до якого і примкнув майбутній вчений. Хлопчик відправився підкорювати Москву, де поки ще ніхто не знав, хто такий Ломоносов. 
Важкий вибір
У царській Росії вищу освіту можна було отримати лише в трьох великих містах. Звичайно ж, це були Москва, Санкт-Петербург і Київ. З представлених варіантів Михайло Ломоносов вибрав перший. Його шлях до знань зайняв більше трьох тижнів.
Початок навчання
У січні 1731 року хлопчик успішно поступив в школу. Вчителі дізналися, хто такий Ломоносов: в першу чергу старанний учень, всім своїм єством прагнув до наук. Весь вільний час він проводив за вивченням бібліотечних книг.
За навчання навіть платили дуже невелику платню, на яку можна було придбати хіба що трохи хліба та квасу. Не раз Ломоносов сумував з приводу спіткала його бідності, але ніколи серйозно не думав про те, щоб кинути навчання і повернутися в рідне село, де батько хотів його одружити на одній з місцевих красунь.
Майбутній вчений був явно більш розвиненим, ніж його однолітки. Тому за один рік він міг перескочити відразу дві-три класу. Непогано оволодів латиною і грецькою мовою.
Петербург
У 1735 році у складі дванадцяти найбільш успішних учнів переведений на навчання в Санкт-Петербурзьку академію наук. Хто такий Ломоносов, змогли на власні очі спостерігати світила науки. Всі основні дисципліни були представлені в цьому навчальному закладі.
Побут був більш ніж скромним. Але академія видала одяг, а в кімнатах була проста меблі.
Кожен ранок починався з уроку посиленого вивчення німецької мови. Крім філології та написання віршів вчений займався математикою, фізикою, хімією, мінералогією.
Старанний учень швидко надокучив, і вже дуже скоро ні в одного з вчителів не виникало питання про те, хто такий Ломоносов.
Німецький період життя
У 1736 році група студентів, у складі якої був Михайло Васильович, була відправлена на навчання до Німеччини.
Основним завданням було навчання гірничої справи з метою подальшого викладання в інститутах. Ніхто й не здивувався тому, що в групі був Ломоносов.
Наступні п’ять років життя вченого пройшли в Німеччині і частково в Голландії. Результатом цього періоду стали глибокі пізнання у фізиці, хімії, гірничій справі. Навіть життя в борг і впроголодь не розчарувала Михайла Васильовича у правильності обраного напрямку. 
Сімейне життя
В 1739 році, посварившись з учителем, Ломоносов, біографія якого представлена в статті, залишає навчання і намагається повернутися назад в Росію. Йому це не вдається. Він одружується на дочці господині будинку, в якому він знімав житло, – Єлизаветі Цильх. У цьому ж році у молодого подружжя народжується донька. На жаль, дівчинка прожила недовго, померла в 1743 році.
У грудні 1741 року народжується хлопчик Іван. Але не проживши і двох місяців, дитина померла. У лютому 1749 року народилася дочка Олена.
Повернення в Росію
У червні 1741 році Ломоносов повернувся в рідну академію наук і спільно з професором В. Амманом почав збір мінералів та скам’янілостей. Він зростає як поет. Перекладає статті з німецьких журналів. Починає проводити експерименти як винахідник. Вже незабаром отримує можливість самостійно викладати і приймати участь в засіданнях академічного зібрання. Скоро світ побачили перші дисертації з фізики і хімії.
У червні 1745 року Михайло Васильович отримав звання професора хімії Санкт-Петербурзької академії. За особистим проханням вченого розпочато облаштування хімічної лабораторії, яке було завершено через два роки.
У 1748 р. відкрито історичний департамент, в якому Ломоносов бере найактивнішу участь.
У цьому ж році Михайло Васильович став журналістом. Діяльність почалася з перекладів зарубіжних листів для газети «Санкт-Петербурзькі відомості».
Подальша діяльність
Після зближення з улюбленцем імператриці, Іваном Шуваловим, Ломоносов отримує можливість просувати свої ідеї на вищому рівні.
Так, під його впливом у 1755 році відкрито Московський університет з навчанням закордонного зразка. 
Вже в 1756 р. Ломоносов почав активну боротьбу за навчання в гімназіях і університетах дітей представників нижчого стану. Частково йому це вдається.
У 1758 році він стає головою географічного департаменту. Проводиться колосальна робота по створенню атласу Росії.
У 1763 Катерина II зробила вченого у статські радники.
В цьому ж році отримує титул члена академії мистецтв за роботи з мозаїкою.
Пам’ять
У 1765 році Михайло Васильович важко захворює. На жаль, вилікуватися йому не вдалося. Великого вченого не стало 4 (15) квітня 1765 року. Похований на Лазаревському цвинтарі р. в Санкт-Петербурзі.
Ломоносов – унікальний учений, який зміг проявити себе практично у всіх галузях науки: фізики, хімії, літератури, мови. Крім цього, світ побачив багато його винаходів. Він один з небагатьох, хто зміг розгадати секрет фарбування скла в червоний колір. Його роботи з мозаїкою довгий час вражали уми сучасників. Робота була дуже тривала, напружена і копітка. Використовував різноманітні оптичні прилади власного виготовлення. Затятий борець з несправедливістю. Вчений-практик, який відрізнявся не тільки критикою, але й гідним пропозицією по заміні не задовольняє його гіпотези. Роботи з гірництва і металургії і донині можуть зацікавити фахівців. В цілому Михайло Васильович Ломоносов був непересічною особистістю. 
Пам’ять про нього буде ще довго передаватися з покоління в покоління.
