Останні вихідні вересня шепотіли “Не сміти сидіти вдома!” і ми всією сім’єю відправилися в місто Чехов.
Отже, 27 вересня, я, Світлана Іванівна, творча домогосподарка-фрілансер мій чоловік і молодшенька дочка влаштовуємо собі день музеїв в ближньому підмосков’ї.
Добрий ранок, за вікном сонечко, встала раніше за всіх.
2.
Кішка, яка теж любить вмиватися. Кожен раз, коли я виходжу з туалету, вона сидить у ванній і чекає, коли я помию руки і вологими руками протру її шерсть.
Хитрюга, щоб слини менше витрачати на вилизування себе :)
3. Варити каву! Будити ховраха.
4. Молодша кішка чатує Катюху
5. Чоловік ще ховається під ковдрою 
6. Сніданок
7. Пора в шлях
8. У суботу в такий час ще нікого немає на дорога, до Чехова домчали за 40 хвилин.
9. Приїхали рано, група, з якою ми йдемо на екскурсію в музей, ще в дорозі. Прогулялися до церкви через дорогу.
10. Золота осінь з чистим небом. Що може бути прекрасніше. Тепло. Сухо.
11. Ось і блогери приїхали на зеленій коробочці. Йдемо в музей слухати про життя Пушкіних.
12. Тяжко ж, напевно, було жити в таких нарядах. Купа шарів, ніякої свободи руху.
13. Стародавній чайний сервіз. Ніяких тобі чайних пакетиків.
14. Куди ж без себяшки в дзеркалі :-)
15. Піанола. Забавна штука. Плейлист, правда, чахленький. Але що цікаво, деякі умільці досі роблять перфокарти для піанол.
16. Ніяких тобі “танчики”, тільки застільні ігри довгими зимовими вечорами.
17. Пушкін міг би бути лікарем з таким то почерком :-)
18. В половині кімнат у садибі стоять роялі, але диван, на якому можна було б прилягти спати зустрівся тільки один.
19. Всі Пушкіни поховані біля церкви через дорогу.
20. Кінець вересня. У Меліхово цвіте акація!
21. Далі у нас прогулянка по садибі Чехова. Місце дуже приємне енергетикою. Цікаві і пізнавальні розповіді екскурсоводів. Якщо ви там не були, відвідайте, по можливості, це місце.
22. Перед екскурсією треба підкріпитися. 
23. Ріденький Супчик. Зате котлета була божественної, як у шкільній їдальні!
24. Чай з справжнього самовара!
25. Ганнуся сфотографувала нас всіх разом.
26. Пам’ятник улюбленим таксикам Антона Павловича
27. Але живий гусак куди цікавіше, так що блогери через кущі ломанулись до пернатому, чим немало здивували екскурсовода.
28. Ставок біля будиночка Чехова. Шкода, весь засипаний листям і виглядає, як полянка.
29. В будинку їжу не готували, для цих цілей був прибудований флігель-кухня.
30. Моє дитинство пройшло з такими половичками.
31. Стіл у кабінеті доктора Чехова
32. Спальня Чехова. З вікна можна було ловити рибу.
33. Кімната Павла Єгоровича Чехова, батька письменника. Людина він був побожний, але не чужий мистецтва, любить грати на скрипці.
34. В цей флігель Антон Павлович усамітнювався творити. Тут народилася “Чайка”
35. Дуже багато яблук в чеховських садах.
36. У маленькому селі Меліхово, насчитывавшем всього 41 селянський двір, було три корчми. Жартома Чеховы влаштували в парку на дереві, названому “мамврійський дуб”, незвичайної форми шпаківня з трьома відділеннями і написом “Питний будинок”. Зрозуміло, цей шпаківня вже новодел. Так і не дуб вже під ним, а клен.
37. Окремий будиночок – амбулаторія, де Чехов приймав хворих.
38. Невигадливі інструменти. Багато препаратів в той час виготовлялися вручну: взяти одне, змішати з іншим, втирати або полоскати…
39. Не знаю, як по ефективності були ці свічки, а от дизайн упаковки на висоті! :-)
40. Дорожній набір ліків
41. Дізнаєтеся, що на паличці висить? Архаїчна клізма.
42. Деякі зілля доктор Чехов вирощував прямо біля ганку.
43. Екскурсія закінчилася. Їдемо додому.
44. Ялинки повз проїжджають. Всесвіт як би натякає, що зима скоро.
45. По дорозі будівельні роботи. Я Не заздрю тим, у кого в машині кліматконтроль – це відкрита кватирка.
46. Будинок, улюблений будинок
47. Зворотна дорога вийшла довше. Дачники вже потихеньку додому повзли.
48. Поки домашні займалися своїми справами, приготувала курку з овочами.
49. Перед сном подивилися Х-Фактор, шанували социалочки.
50. Котики натякають, що пора спати! До півночі перетворююся на гарбуз.
