Вибір лінолеуму і його укладання

У народі ремонт здавна порівнюють зі стихійним лихом. Проте до недавнього часу це розхожий вислів я не приймала всерйоз. Ну що може бути дуже складного, скажімо, в поклейки шпалер або укладання лінолеуму? Ан, ні! Народ просто так не скаже. В цьому я особисто переконалася, коли ми з чоловіком вирішили грунтовно відремонтувати кухню.

Добряче намучившись зі стінами та стелею, ми нарешті приступили до завершального етапу ремонтних робіт: укладання підлогового покриття. Однак для початку нам слід визначити, яке, власне, покриття ми будемо укладати? Побродивши по різних веб-ресурсів та відвідавши кілька будівельних магазинів, ми з’ясували, що найбільш поширеними варіантами підлогового покриття є:
– лінолеум;
– ламінат;
– паркет;
– ковролін;
– керамічна плитка.
Ковролін ми відкинули одразу. Кухня за визначенням не місце для такого підлогового покриття. Паркет здався занадто дорогим. До того ж, на наш погляд, він, як і більш доступний за ціною ламінат, не володіє високим ступенем вологостійкості, що для кухонного приміщення важливо. Залишалося зробити вибір між лінолеумом і керамічною плиткою. Великої праці це не склало. Досвід користування цими видами підлогових покриттів у нас був, тому керамічна плитка нас не спокусила. Без встановлення системи підігріву керамічна підлога досить холодний. До того ж практично будь-яка випадково загублений річ на такій підлозі розлітається вщент. Керуючись даними обставинами, ми остаточно і безповоротно вирішили брати лінолеум. Однак одразу ж постало питання, як з безлічі різновидів цього підлогового покриття вибрати те, що підійде саме нам? Допитавши з пристрастю продавців-консультантів, ми з’ясували, що для правильного вибору лінолеуму потрібно звернути увагу на його характеристики, в тому числі:
– клас застосування;
– область застосування.

Перший показник дозволяє судити про зносостійкості підлогового покриття. Він позначається цифрами 21, 22, 23, 31, 32, 33, 34, 41, 42, 43. При цьому, чим більше цифра, тим міцніше лінолеум.
Другий показник визначає вид лінолеуму в залежності від того, де він буде експлуатуватися. У зв’язку з цим розрізняють побутовий, напівкомерційний (офісний) і комерційний лінолеум. Як правило, побутовий лінолеум відповідає 21, 22 і 23 класу застосування. Напівкомерційний – 31-34. Комерційний – 41-43.
У нашому випадку визначальним стало те, що лінолеум планувався в якості кухонного підлогового покриття, тому ми вирішили придбати побутовий лінолеум 23 класу застосування. Кухня – це приміщення, яке відчуває максимальну навантаження, тому купівля підлогового покриття меншого класу застосування була б недоцільною.
Крім перерахованих показників, ми також звернули увагу на структуру лінолеуму. Виявилося, що за бажанням покупця йому можуть запропонувати лінолеум на спіненої основі (відрізняється підвищеною вологостійкістю), на тканинній основі (добре зберігає тепло) або безосновний (найменш міцний, проте сліди зносу на ньому практично не помітні). Ми зупинили свій вибір на лінолеумі з тканинною основою з повсті.
Коли питання з придбанням було вирішено, почався самий відповідальний етап у наших ремонтних роботах – власне, сам процес укладання підлогового покриття. Сімейною радою ми вирішили не вдаватися до допомоги сторонніх майстрів, а справлятися самостійно, своїми руками.
Перед укладанням лінолеуму ми дали йому відлежатися при кімнатній температурі протягом двох днів. Паралельно ми підготували підлогу на кухні. Він у нас бетонний. Нам пощастило, перевіривши будівельним рівнем поверхню підлоги, ми встановили, що за допомогою бетонної стяжки її вирівнювати не потрібно, але окремі шорсткості, тим не менш, доведеться зашпаклювати. Ширина лінолеуму практично збігалася з шириною кімнати, тому нам потрібно лише трохи обрізати надлишки з тим, щоправда, умовою, щоб між стінами і лінолеумом залишався зазор розміром 5-10 міліметрів (це необхідно, щоб уникнути деформації). Зізнаюся, тут ми допустили помилку: «гурток крою» ми влаштували не в кухні, а в залі, де було просторіше. В якості шаблону використовували старий лінолеум. Однак так чинити не слід. Підгонка підлогового покриття все таки повинна здійснюватися там, де воно буде укладатися. Справа в тому, що використовуваний нами «шаблонний» метод дав збій – зазор між одній зі стін і лінолеумом виявився трохи більше бажаних 5-10 міліметрів.
Оскільки площа кухні у нас невелика і часто рухати меблі на ній ми не планували, приклеювати лінолеум по всій поверхні ми не стали: на рідкі цвяхи «посадили» тільки в декількох місцях, де був ризик зачіпати край. Зокрема, біля дверного поріжка. Останнім штрихом укладання підлогового покриття став кріплення плінтусів.
Ось так, методом проб і помилок ми впоралися з нашим «стихійним лихом» на кухні. Сподіваюся, що мій скромний ремонтний досвід виявиться кому-небудь корисним.