Добрий день, милі домоседки! Про те, як вийти заміж після тридцяти пишуть багато. Але гідні ви кращого, або виходити заміж після тридцяти доведеться за кого попало? Смиренна синиця, який пригрівся в руках, набагато краще пихатого журавля, що парить у небі.
Подібні думки частенько відвідують чарівні голівки жінок, які переступили тридцятирічну межу і не зуміли відшукати свого єдиного.
Вони намагаються налагодити своє особисте життя з першим, хто потрапить у поле зору. Але чи виправдана така методу і чи варто знижувати самооцінку? Давайте-ка варто подумати мізками.
Чи гідні ви кращого, виходячи заміж після тридцяти років?
Трафаретне думка про синицю за пазухою і журавля під хмарами вже набило порядну оскому. Але, як би там ні було, це твердження не позбавлене мотивації.
Справді, набагато доцільніше відчувати в руках щось конкретне, ніж намагатися увійти в парадні двері «повітряного замку». Дія цього принципу простягається і на стосунки між чоловіком і жінкою.
Великобританія, графство Йоркшир… В невеликому промисловому містечку Об’єднаного Королівства в кінці п’ятдесятих років минулого століття народилася Хелен Філдінг – майбутня письменниця. Так ось ця досить дотепна леді як-то раз точно підмітила:
Зараз тобі двадцять, і на тебе не дивиться ні одна дівчина. Але коли тобі стукне сорок, жінки будуть переслідувати тебе натовпами.
Що за метаморфоза? Справа в тому, що з кількістю прожитих років милі дами стають не такими вимогливими до своїм коханим.
Років до двадцяти більшість дівчат марить про багатий і щедрий царевича, який під’їжджає до її будинку на дорогому авто кольору «мокрий асфальт». Отже, і запити до сильного підлозі відповідні.
Але за вікнами квартири, автобуса і остогидлого офісу миготять дні, місяці і роки, а слідом насуваються розчарування і, звичайно, життєвий досвід.
Проходить деякий час, і жінка усвідомлює, що нувориші та особи царських кровей – це не ширвжиток, а індпошив. Їх вкрай мало. І що ж далі, як вийти заміж після тридцяти?
Далі очі чарівних створінь починають ловити в перехрестя свого прицілу чоловіків простих і нічим не примітних, а в головах дівчат на зміну образу Бетмена вимальовується надійний і добрий чоловік, здатний стати життєвою опорою.
Цікаво, жінки якого віку схильні до подібних висновків?
Як правило, це відбувається після тридцяти. Новий рік змінює попередній, стан речей на особистому фронті залишається без змін, і ситуація починає загострюватись.
Масла у вогонь підливають ровесниці. Деякі з них відчувають себе без п’яти хвилин бабусями, а декого ще й мамою ніхто не називав.
У цю пору і відбувається падіння планки мало не до рівня плінтуса. В пошуках щастя жінка починає «обжимать» те, що знаходиться неподалік.
Вибір, нехай і досить раптовий, зроблений. Але таке перевагу рідко буває вдалим. Тут на арену знову виступає самооцінка, падаюча тим нижче, чим поважніше вік.
Частенько розрахунок робиться на чоловіків непоказних. Здавалося б, логіка залізобетонна: зовні непривабливий чоловічок не буде користуватися успіхом у потенційних суперниць. Але…
«Фішка» в тому, що подібні думки домінують під зачісками більшості жінок, бо то досить непоказний чоловік з подивом починає помічати, що з деяких пір на нього багатозначно поглядають розкішні і забезпечені дами!
Дивне створіння, дуже стурбоване тим, що ж буде далі, зустрічаючи симпатичного, вільного і представницького чоловіка, «зважує»:
Так… Таких, як я, у нього, напевно, не менше сотні. Не підшукати мені кого-небудь простіше? Нічого, зате забуду про гіркому смаку втрат і розчарувань.
Але це не більше ніж самообман. Жінка воліє не ризикувати і притуляється до чоловіка зовсім іншого типу, на якого, як вона розраховує, ніхто й не гляне. Але коли подивилася вона, значить, і інші обгорнутий на нього свій погляд.
Розлучитися з успішним красенем можна з такою ж імовірністю, як і зі звичайним хлопцем з натовпу. Тому, навряд чи ця ознака може слугувати наріжним каменем.
Думається, більш розумним буде заглянути в себе і провести добру ревізію!
Не доводиться скидати з рахунків і чоловіче самолюбство, яке не обумовлене ні соціальним статусом, ні розміром заробітної плати. Поступливість і слабохарактерність не перебувають довіку.
Навіть самий урівноважений тихоня може підняти заколот, якщо регулярно буде чути заяви, на зразок: «Я – Чапаєв в спідниці, а ти хто такий?»
Висловлюючись алегорично, потрібно повернути очі всередину себе, тоді можна буде трохи краще розгледіти причини, по яким ніяк не вдається знайти сімейне щастя і вийти заміж після тридцяти чи сорока років.
Що ж до чоловіків… Вони і в африканських саванах чоловіки. Кидатися від респектабельного товстосума до складальника пляшок, щонайменше, безглуздо.
Не може бути, щоб усіх нормальних мужиків «прибрали до рук». Чим-чим, а різноманітністю наше життя не ображена. На жаль, кожен Божий день хтось стає розведеним, а хтось- вдівцем.
На перехрестях людських доль завжди можна зустріти саме того – єдиного…
Що ще додати? Не варто шукати супутника життя за принципом – чим тщедушнее, тим вірніше. Думається, що такий підхід до вирішення питання є неправильним.
- За якими критеріями слід оцінювати людину?
- За кількістю «залізних коней» у його гаражі і стану рахунку в банку?
- А може, варто поглянути на його душевні якості, такі, як чесність, відвертість і порядність?
Цих переваг, до речі, не позбавлені й пекучі красені. Напевно, це непросто, але відповідати треба не чисто зовнішніми даними чоловіка, а його внутрішнього світу.
Навколишня дійсність стає яскравою і різноманітною, якщо її адекватно оцінювати. Жодна жінка не може уявити, якого чудового чоловіка приготував для неї Господь.
Від чого варто утриматися, так це від питання – чи гідна я кращої долі, виходячи заміж після тридцяти або сорока прожитих в самоті років? У нас завжди є шанс отримати бажане!
Ось тільки з такими привередами, як бажання, потрібно дотримуватися обережності. Часом, піднімаючи вище хмар, вони відривають нас від реальності. А іноді, кидаючи вниз, приносять біль розчарувань.
Благослови вас Боже!
© 2015,
