Стан депресії нерідко занадто легковажно сприймається не тільки пацієнтами, але і їх родичами. Депресивний розлад – серйозне захворювання, що вимагає комплексного підходу до лікування. Найчастіше ця хвороба порівнюється зі звичайним поганим настроєм людини, але наслідки її можуть призвести до летального результату. Вибираючи фахівця, який буде займатися лікуванням депресії, слід виключити в першу чергу психолога.
Різниця між психологом, психіатром і психотерапевтом
Різниця між психологом, психотерапевтом та психіатром полягає не тільки в специфіці роботи, але і у професійних знаннях. Психолог отримує відповідну освіту, але на практиці даний фахівець може займатися викладанням, психологічними тренінгами, консультаціями і тестуваннями. Клінічні психологи можуть додатково давати рекомендації здоровим людям, працюючи в медичних установах. При наявності захворювань нервової системи, психолог може тестувати тільки пацієнта, але офіційно займатися лікуванням він не має права без відповідної перепідготовки.
При підозрі на депресію можна звернутися до психолога за консультацією, але лікування треба проводити тільки у психіатра або психотерапевта. Психіатр становить загальну клінічну картину захворювання, робить висновок про необхідність госпіталізації та курс лікування, а також визначає ступінь загострення хвороби. Психотерапевт – єдиний лікар, який може займатися психотерапією. Депресивні розлади він може лікувати як медикаментозними, так і немедикаментозними методами. Цей фахівець має широке уявлення про захворювання нервової системи, в тому числі і депресії, а також призначати і здійснювати будь-які методики лікування.
Особливості роботи психолога
Психолог, навіть при виявленні діагнозу депресивного стану, не має права призначати лікарські препарати і займатися практикою лікування. Помилки, зроблені фахівцем з недостатнім рівнем професіоналізму, можуть призвести до серйозних наслідків для пацієнта. Неправильне лікування не тільки не позбавляє від депресії, але і ускладнює перебіг захворювання.
