Туреччина – не тільки популярний у туристів напрямок, але і центр багатьох історичних подій, і держава з унікальною культурою. Архітектурні пам’ятки та незвичайні традиції цієї країни привертають увагу людей по всьому світу. Які географічні особливості Туреччини? Чим примітна її історія? Що можна розповісти про її мистецтво, культуру, звичаї? Давайте розберемося детальніше.
Географічне положення
Почати цікаві факти про Туреччину варто з її унікального становища – вона розташована в Південно-Східній Європі і Південно-Західній Азії одночасно. Протяжність території з заходу на схід становить тисячу шістсот кілометрів, а з півночі на південь – шістсот. Основна частина відноситься до Анатолійского півострова, який відомий також під назвою «Мала Азія». Моря, що омивають Туреччину, називаються Чорним, Егейським і Середземним. Перше розташовується на півночі, а два інших – на заході і півдні. Крім того, є протоки Дарданелли і Босфор. Європейська й азіатська частини розділяються водою, морським проходом, що з’єднує Чорне та Егейське моря. Останнє також іноді називають Мармуровим. Гори в Туреччині займають досить значну частину території, тому її рельєф не можна назвати рівнинним. Середня висота поверхні на площі держави – тисяча метрів над рівнем моря. Найбільші гори в Туреччині – це Понтійські і Тавр. Найвищою точкою є Качкар в три тисячі дев’ятсот тридцять один метр.
Кордон і населення
Найбільшим містом Туреччини є Стамбул. У ньому зареєстровано більше десяти мільйонів жителів. Великими розмірами відрізняється ще десяток міст – там живе більше мільйона. Площа держави становить сімсот вісімдесят тисяч п’ятсот вісімдесят квадратних кілометрів. Моря, що омивають Туреччину, створюють природний кордон протягом берегової лінії, яка тягнеться на сім тисяч двісті кілометрів. Всього Туреччина межує з вісьмома державами. Це Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Іран, Ірак і Сирія. Тривалість наземних кордонів становить дві тисячі шістсот сорок вісім кілометрів, а найдовшою є та, що розділяє країну з Сирією – вісімсот двадцять два кілометри.
Найбільш популярні регіони Туреччини знаходяться на узбережжі – це міста Кемер, Сіде, Аланія, Мармарис і Анталія. Саме ці назви знайомі туристам, але справжньому цінителю географії та історії варто дізнатися про країну і інші факти. Наприклад, не менш цікаві для відвідування численні острови Туреччини – приміром, гряда Пашалімани – мальовниче місце з бухтами і екзотичною рослинністю.
Стародавня історія країни
Вперше людина з’явилася на тутешніх землях ще за сім з половиною тисяч років до нашої ери. Але тоді нові держави створювалися і зникали безладно, тому зв’язати цю дату з тим, скільки років Туреччині, не можна – в ті часи це була зовсім інша країна. Тут бували воїни єгиптян, сирійців і анатолійців, зустрічалися і греки. Ніякої стабільності не існувало. В двісті сімдесят дев’ятому році до нашої ери кельти заснували на території країни місто – тепер воно відоме як столиця Туреччини Анкара. Потім настав римський період історії. По території поширився вплив християн, а столицею держави став Константинополь. Імператор Джустініан розширив землі Візантійської імперії до Балкан, Північної Африки і Анатолії, а також захопив Італію. Через якийсь час вплив зменшилася, і турки контролювали лише землі сучасної держави, а також Іраку та Ірану. Новий розквіт відбувся з появою Оттоманської імперії, яка була розширена до центру Європи.
Сучасна історія
Злети і падіння чергуються в літописі турецької держави. На початку двадцятого століття опис Туреччини як могутньої імперії все ще був цілком вірним, але крах вже наближався. Невдалий хід Першої Світової став кінцем величі. У двадцяті сталася війна за незалежність і був скасований султанат. За роки правління Ататюрка була прийнята конституція і скасовано багато консервативних релігійніх законів. Жінки отримали право голосувати, в країні встановилася демократія. Курс на розвиток тривав аж до кінця століття. На початку двадцять першого головним прагненням турків є приєднання до Євросоюзу. На даний момент це неможливо із-за того, що багато регіонів Туреччини відрізняються економічною нестабільністю і піддаються нападам курдів. Сепаратизм залишається гарячою проблемою. Якщо курдське питання не буде вирішено, Анкара не стане однією зі столиць європейського союзу.
Архітектура Туреччини
Вивчаючи цікаві факти про Туреччину, варто дізнаватися не тільки про історію і географічне положення, але і про культуру – різноманітні види мистецтва є вкрай важливими для кожного місцевого жителя. Почнемо з архітектури. Вона відрізняється вражаючою різноманітністю практично в кожному місті. Основою будівництва здавна служив камінь, з якого виготовлялися блоки. Різні райони Туреччини можуть похвалитися такими пам’ятками як мечеті, цитаделі, медресе, лазні, базари, караван-сараї. Їх покривають кахлі, орнаментальне різьблення, кольорова керамічна плитка. Сюжетом для облицювання стають рослини, геометричні фігури і каліграфічні написи. Верхи архітектурного мистецтва є багато будівель Стамбула, наприклад Айя-Софія – найвідоміший храм в Туреччині, який представляє відразу кілька конфесій.
Традиційна скульптура
Деякі статуї, що збереглися в Туреччині, відносяться до давніх сторінок історії держави. Вони розташовуються на монументальних будівлях в якості прикраси. Традиційним варіантом є фігури, які виділяються на рельєфних стінах. Нерідко статуя розміщуються і на кутах, і на фронтонах ніш. В силу того, що мусульманська релігія забороняє зображення людей і тварин, скульптурне мистецтво консервативних релігійних періодів нерідко виявляється сильно обмеженим, тому широкою колекцією фігур турецькі музеї похвалитися не можуть.
Живопис
Цікаві факти про Туреччину і тутешнє мистецтво можуть бути досить сумними. Значного числа прикладів просто немає, судити про старовинні традиції живопису можна лише за рукописами, які було прийнято прикрашати, і навігації, що використовувалися при дворі для прославлення султана. Різні райони Туреччини можуть похвалитися власними школами каліграфії, тому особливий стиль письма можна назвати свого роду заміною традиційної для решти світу живопису. Безпосередньо картини художників минулого відрізняються грубістю квітів і незграбними фігурами романтичності образів. При цьому, однак, вони досить яскраві і гармонійні. Сучасні представники живопису керуються правилами європейських майстрів і надихаються західними традиціями.
Декоративно-прикладне мистецтво
Опис Туреччини неможливо без згадки цього виду майстерності. Багато будівлів навіть самого побутового характеру прикрашені розписом. Для малюнків використовуються стилізовані мотиви, що зображують рослини, тварин, квіти. Частими сюжетами є човен з вітрилом, букети тюльпанів, гвоздик, ірисів, гіацинтів. Для розпису використовуються зелена, червоно-коричнева і блакитна фарба. Ще однією поширеною майстерністю є ткацтво – яскраві тканини червоного кольору з золотим або срібним малюнком користуються великим попитом. Крім того, на весь світ відомі турецькі килими. Їх відрізняють стриманий колорит і оригінальна композиція. Деякі райони Туреччини також знамениті виробництвом різьблених дерев’яних предметів, металевих зброї і посуду, барвистою кераміки та фаянсу.
Література
Багато цікавих фактів про Туреччину можна почерпнути з таких джерел, як книги місцевих авторів. Давню культуру легко вивчити за працею, створеною у часи сельджукського правління арабською мовою. Придворні поети тих часів писали на перській. До наших днів дійшли давні казки, легенди, міфи, прислів’я, пісні і навіть загадки і анекдоти. Літературні твори раніше створювалися виключно у віршах – в подібному стилі є лицарські романи і вихваляння влади.
У часи занепаду Османської імперії турки писали сатиричні книги, що викривають хабарництво, казнокрадство, порочну життя і пияцтво. Звичайну прозу застосовували лише для наукових праць – робіт по релігії, медицині, історії. Література в звичному розумінні з’явилася досить пізно, тому новели, пригодницькі або соціальні романи, а також п’єси зазвичай датуються сучасністю. З часом турецька мова була спрощена, і зараз в книгах вона не відрізняється від народної.
Турецька кухня
Вживання їжі є одним з ключових елементів східних культур. Турецька кухня входить до числа найбагатших за смаками в світі. Деякі секрети страв можуть вивчити й іноземці, а інші можуть приготувати тільки дуже досвідчений кухар. Цікаво, що у кожного регіону свої традиційні страви. Всупереч думці, що східна кухня дуже гостра, спеції тут використовуються в міру. Окремим плюсом буде те, що багато блюд доступні і для вегетаріанців – турецькі страви різноманітні і готуються не тількиз м’яса, але й з безлічі овочів, фруктів і усіляких круп.
Звичаї
Щоб краще зрозуміти життя місцевих жителів, варто дізнатися деякі правила. Наприклад, жінок у чорному фотографувати заборонено, так і у чоловіків потрібно питати дозволу. Входячи в мечеть або приватний будинок, турки завжди знімають взуття і залишають її біля входу. Якщо є небезпека заплутатися, можна скласти туфлі в пакет і взяти його з собою. Турки ніколи не п’ють алкоголь на вулицях. Найприкріше, що може зробити іноземець – сплутати країну з Грецією. Не варто жартувати над Ататюрком – незважаючи на деякі недоліки, він залишається самим улюбленим національним героєм і донині. Ще одна серйозна помилка – називати Стамбул Константинополем. Стара назва належало столиці Візантії, яку завоювали османи. Використовуючи його, можна серйозно образити і продемонструвати незнання історії. Ну і звичайно, не потрібно плутатися – головним містом країни є Анкара.
