Австрія та Угорщина – це ті країни, які хоч і здаються дуже схожими, але багато в чому відрізняються один від одного. Це стосується і менталітету. Так, після прибуття в Угорщину Червону Армію Світського Союзу прийняли вкрай холодно, вороже, тоді як австрійці поставилися нейтрально і навіть лояльно до військових.
Одного загальної думки з приводу підготовки та проведення операції немає досі. Це пояснюється суперництвом радянської ідеології та австрійської нейтральності, профашистскими поглядами і здоровим глуздом. Тим не менш, звільнення Відня – тема цікава, захоплююча і викликає трепет перед міццю солдатів і незгасним патріотизмом. Особливо враховуючи той факт, що звільнити австрійську столицю вдалося не тільки дуже швидко, але і з мінімальними людськими втратами.
Підготовка до операції
До 1945-го року обидві ворогуючі сторони вже були виснажені: морально та фізично – солдати і тиловики, економічно – кожна країна, яка брала участь у цій кривавій боротьбі. Прилив нової енергії з’явився, коли було провалено німецький контрнаступ біля озера Балатон. Сили Червоної Армії буквально вклинилися в оборону фашистів, що змусило німців стрімко вживати заходів щодо усунення такої «пробоїни».
Головна небезпека для них полягала в тому, що закрепись радянські війська на новому рубежі, про захоплення Угорщини можна було б надовго забути. А якщо буде втрачена ця країна, Австрія теж скоро буде під контролем росіян.
У цей час перед бійцями 2-го і 3-го Українських фронтів виникає завдання – розбити німців в районі озера Балатон не пізніше, ніж 16-го березня.
Тоді ж сили 3-го УФ повинні були завдати нищівного удару по противнику і вже до 15-го квітня вийти на лінію Тульн, Санкт-Пельтен, Ной-Ленгбах.
Ресурси настання
Так як на звільнення Відня покладалися великі надії не тільки командування, але і простих солдатів, то підготовку до операції почали негайно. Основний удар мали нанести бійці Третього Українського Фронту. Пригнічені, з безліччю втрат серед людей і техніки, вони знайшли в собі сили для підготовки до наступу.
Поповнення бойовими машинами відбувалося не тільки за рахунок надходження нових екземплярів, але також завдяки солдатам, які відновлювали зброю по мірі можливості.
На момент, коли починалася операція по звільненню Вени, в арсеналі 3-го Українського Фронту знаходилися:
- 18 стрілецьких дивізій;
- близько двохсот танків і САУ (самохідно-артилерійські установки);
- майже 4000 гармат і мінометів.
Загальна оцінка операції
Як вже говорилося, однозначно говорити про легкості або труднощі дій ми не можемо. З одного боку, звільнення Відня 1945 року – це одна з найшвидших і яскравих операцій. З іншого боку, це значні людські і матеріальні втрати. Говорити про те, що захоплення столиці Австрії пройшов просто, можна тільки зі знижкою на те, що більшість інших штурмів було пов’язано зі значно великими людськими втратами.
Практично миттєве звільнення Відня – це також і результат досвідченості радянських військових, оскільки у них вже були напрацьовані успішні схеми захоплення.
Не варто забувати і про особливої піднесеності настрою наших солдатів, що теж зіграло чималу роль в успішному вирішенні боротьби за столицю Австрії. Бійці відчували як перемогу, так і смертельну втому. Але розуміння того, що кожний крок вперед – це напрямок до швидкого повернення додому, підносило дух.
Завдання до настання
Звільнення Відня, по суті, бере свій початок ще з лютого, коли почав розроблятися варіант зачистки Угорщини і потім вигнання фашистів з Відня. Точний план був готовий до середини березня, а вже 26-го числа цього ж місяця перед радянською наступальної угрупованням (російські та румунські солдати) було поставлено завдання – атакувати і зайняти рубіж Речі-Позба.
До вечора того дня операція була виконана лише частково. У запеклих боях наша армія зазнала багато втрат, проте навіть з настанням темряви вогонь не припиняли. Вже на наступний день противника вдалося витіснити за річку Нітра.
Сили Червоної Армії
Поступове просування тривало до 5-го квітня (саме цього дня почалося визволення Відня радянськими військами). В 7.00 ранку цього дня стартувало наступ на Братиславу. У ньому взяли участь 25-й стрілецький корпус Червоної Армії, 27-а гвардійська танкова бригада, а також 2-й румунський танковий полк. Після виснажливої битви Братислава була взята вже до кінця дня.
Паралельно радянсько-румунські війська почали форсувати ріку Мораву, однак, на відміну від взяття міста, завдання не було виконано в такий же термін. До 8-го квітня на цьому фронті точилися бої місцевого значення, що заважало відносно спокійному переправлению на інший берег. Вже 9-го квітня форсування було закінчено. В три години дня наші війська змогли переправитися на інший берег. Військові були зібрані в Цверндорфе, щоб трохи пізніше з’єднатися з окремими частинами 4-ї гвардійської ВДД.
Сюди ж було перекинуто 10 танків Т-34, 5 літаків СУ-76 і румунські САУ і 15 танків.
Сили для оборони столиці Австрії
Силам Червоної Армії протистояла досить потужна німецька угруповання. Так, звільнення Відня 1945 року стало б можливим за умови перемоги над:
- 8 танковими і 1 піхотної дивізій;
- 15 піхотними батальйонами для volkssturm (піша атака);
- всім складом столичної військової школи;
- поліцією, з якої створили 4 полку (це понад 6 000 чоловік).
Крім того, не варто забувати і про переваги на стороні фашистської завдяки природним ресурсам. Захід міста був прикритий горами, східна і північна сторона омивалися практично непереборною Дунаєм, а південь німці зміцнили протитанковими ровами, різними фортифікаційними спорудами, дотами, окопами, дзотами.
Сама Відень була буквально нашпигована прихованим в руїнах зброєю, вулиці перегораживались барикадами, а старовинні будівлі служили своєрідними бастіонами.
План захоплення
Об’єктивно оцінюючи ситуацію і розуміючи, що звільнення Відня радянськими військами буде далеко не найлегшим, Ф. В. Толбухін планує направити удари з 3-х сторін, тим самим створивши паніку серед командування через несподіванки. Три крила атаки повинні були виглядати наступним чином:
- 4-я гвардійська армія разом з 1-м гвардійським корпусом били по південно-схід.
- На південно-західну сторону нападали б 6-а гвардійська армія разом з 18-м ТК.
- Захід, як єдиний шлях відходу, відрізали інші сили.
Таким чином, природна захист перетворилася б в смертельну пастку.
Варто відзначити також і ставлення радянських військових до цінностей міста: планувалося мінімізувати руйнування в столиці.
План був затверджений моментально. Захоплення позиції і очищення міста відбулися б блискавично, якби не сильний опір.
Перша половина настання
5-го числа стартувала операція, яка тривала до 13 квітня. Звільнення Відня тим не менш закінчилося відносно швидко і без катастрофічних людських втрат, однак прогулянкою такі бої теж назвати не можна.
Перший день не приніс Червоної Армії успіху в діях через запеклого опору німецьких сил. Навіть не дивлячись на активні наступу радянських військ, просування залишалося мізерним. Фашисти розуміли, що бігти їм нікуди і билися до останнього.
6-е квітня відзначено запеклими боями біля міста, на його підступах. В цей день Радянської Армії вдалося пройти більше, а до вечора навіть дістатися до західних і південних околиць, потім опинитися у віденських передмістях.
Інше крило вчинила обхід уздовж Альп і зайшла до західних подступам, а потім до Дунаю.
Такі дії призвели до того, що ворожа група була оточена.
Захоплення міста
Визволення Відня від фашистів переходить в активну фазу вже з вечора 7-го квітня, коли праве крило 3-го УФ захоплює Прессбаум і рухається далі в трьох напрямках: захід, схід і північ.
З 9-го числа починається найкривавіша частина захоплення. Особливе опір чинять німці близько Імперського мосту, оскільки його взяття означало б повне оточення. Кінець п’ятого дня операції був відзначений успіхом Червоної Армії – угруповання агресора опинилася в кільці, хоча центральні підрозділи все ще намагалися боротися і протидіяти.
11-го квітня починається форсування Дунайського каналу, а також останні бої, визволення Відня від фашистів підходить до кінця.
Щоб справитися з ворогом було простіше, гарнізон німців був розбитий на чотири частини, а потім знешкоджений.
Починається зачистка міста, яка триває до обіду 13 квітня. Саме цього числа і святкується День визволення Відня.
Ставлення до місцевих жителів і місту
Командування Радянської Армії проявив повагу до історії і культури австрійської столиці. Підтвердженням тому – звернення до жителів Відня з закликом допомогти Червоній Армії. Суть такої підмоги полягала в тому, що городян попросили просто не виходити з будинків, не даючи німцям руйнувати будівлі і знищувати пам’ятники. Такі слова були прийняті на ура.
Насправді, це був тактичний хід, суть якого: хочеш щоб тобі допомагали – врятуй людині дорогу серцю річ. Після такої заяви спочатку нейтральне ставлення австрійців змінюється в кращу сторону, і тому починається активна співпраця.
Перемога в цьому місті стала символічною, адже перша захоплена фашистами країна – Австрія. В рамках усієї війни це подія стала початком кінця для гітлерівської Німеччини.
Перемога Союзу
Перше, що варто відзначити, говорячи про підсумки – це знищення великої угруповання вермахту, але, крім цього, не можна не сказати і про те, що в ході підготовки до операції була повністю звільнена Угорщина, чому посприяли бійці 2-го і 3-го Українських фронтів. Кожен учасник отримав медаль за визволення Відня.
Потім були зайняті східні райони країни і столиця.
Також був відкритий шлях на Прагу, що дало можливість максимально швидко просуватися далі.
Збережена культурна та історична спадщина одного з наймальовничіших столиць Європи, а також покладено початок відновленню Вени.
Австрійський народ був буквально убогим після грабежу, бомбардувань і руйнувань, бо в тому ж 1945-му році було прийнято тверде рішення надати продовольчу допомогу населенню.
Втрати для фашистської Німеччини
Що стосується втрат для Берліна, так це втрата контролю над найбільшим індустріальним центром Західної Європи – Віденським промисловим районом, а також програна битва за Надьканижское нафтове родовище. Без нього довколишні заводи з виробництва палива залишилися без сировини. Таким чином, німецька техніка втратила мобільність, і командування було змушене відкликати її вглиб завойованих територій, що дозволило радянським військам швидко просуватися вперед. Опір чинили лише піхотні з’єднання, які не могли дати серйозну відсіч супротивнику, перебуваючи під артилерійськими обстрілами.
Виникає пряма загроза розгрому Німеччини, і, як наслідок, капітуляції фашистських військ.
Поведінка німецького командування було позбавлене честі і гідності. Солдати показали себе, як натовп варварів і вандалів, які знищували самі красиві і великі собори міста, а також спробували підірвати максимальна кількість пам’яток. А покидаючи місто, вони замінували Імперський міст.
Пам’ять і святкування
Починаючи з 1945-го року у Відні щорічно 13-го квітня святкується День визволення міста від німецьких загарбників. На одній з вулиць засновано Музей визволення Відня.
А в день, коли місто залишили вороги, в Москві було дано 24 залпу з трьохсот гармат. Через час, було прийнято рішення заснувати нову нагороду для учасників цих подій – медаль «За визволення Відня».
Сьогодні, крім музею, про цих запеклих боях нагадує пам’ятник полеглим воїнам на площі Шварценбергплац, який був встановлений в тому ж 1945 році в самому початку відновлення міста і всієї країни. Він зроблений у вигляді рівно стоїть бійця. В одній руці солдат тримає прапор, іншу поклав на щит у вигляді герба СРСР. Деякі деталі сучасні майстри пофарбували в жовтий колір.
В ознаменування цієї перемоги 50 бойових з’єднань, які відзначилися у битві за Відень, присвоїли почесне найменування “Віденські”.
