Сформована на сьогодні система вітчизняної освіти перебуває на складному етапі свого розвитку. Що в загальному-то не дивно, оскільки в сучасному глобалізованому світі будь-який соціальний інститут певним чином трансформується, намагаючись пристосуватися до нових умов існування.
Вимоги, які сьогодні висуває суспільство до освіти, вже не дозволяють йому ігнорувати процеси, що відбуваються як всередині держави, так і на міжнародному рівні. Все вищесказане призводить до необхідності визначення основних критеріїв оцінки діяльності людей, що займаються реалізацією однієї з найважливіших соціальних завдань освіти.
Хто оцінює роботу викладача і для чого це потрібно
Завдання, про який піде мова, досить складна і дуже відповідальна. Вона вимагає до себе особливої уваги, оскільки критерії оцінки ефективності діяльності працівників освіти визначити непросто, враховуючи характер виду їх роботи.
Цього питання сьогодні присвячено чималу кількість публікацій наукового та публіцистичного характеру, а також ряд нормативно-правових актів.
Останні включають документи різного рівня:
- закони, які визначають загальний напрямок розвитку цієї сфери;
- рішення комітету з освіти, що регулюють діяльність усіх рівнів, включених у цей процес;
- державні стандарти; тут конкретизуються вимоги щодо структури, обсягу, умов реалізації і освоєння документів наступного рівня;
- програми, які розробляються на основі попередніх паперів самими освітніми установами;
- положення; тут уже чітко сформульовані вимоги і критерії оцінки ефективності діяльності працівників освіти конкретної навчальної організації.
Як бачимо, процес визначення якісних показників праці викладача, вчителя приваблює цілу систему державних органів. Природно, що в ньому також задіяні і самі освітні організації.
Метою цього процесу є отримання можливості оцінювати якість викладацької діяльності, впливати на нього і на підставі цього економічно мотивувати працівників цієї сфери. Хоча, слід зазначити, що на сьогоднішній день вся ця система ще далека від досконалості.
Як формується система оцінки
Кожен поважаючий себе педагог, як правило, має свої уявлення про те, як реалізовувати процес навчання. Зрозуміло, що на певному етапі діяльності він формує свої методи, способи викладання, які в цілому можна представити як педагогічні технології. Ефективність реалізації останніх багато в чому залежить від сформованої системи, яка буде відображати взаємозв’язок між особливостями цих технологій і показниками, що дозволяють оцінити ступінь їх виконання. Вона обов’язково повинна пройти експериментальну перевірку педагогічним складом, яка виявить її недоліки і дозволить скорегувати їх.
Що входить в систему
Вона повинна включати основні критерії оцінки ефективності діяльності працівників освіти. Зрозуміло, що для кожного навчального закладу вони будуть свої, але є ряд найбільш загальних, в рамках яких сформовані всі інші. Отже, сюди включають:
- динаміку індивідуальних досягнень у навчальному процесі, ступінь засвоєння учнями тієї чи іншої предметної програми;
- можливість і ступінь залучення учнів у дослідницьку і позанавчальну діяльність, що включає різні конкурси, змагання, олімпіади тощо;
- результати методичної роботи вчителя і його участь у написанні програм;
- проведення інноваційної, науково-дослідної роботи і наявність її документального підтвердження;
- ступінь участі в різних додаткових проектах соціального, оздоровчого, навчально-виховного характеру, екскурсійних програмах і т. д.;
- робота зі складними учнями, що включає психологічні і різні інноваційні форми діяльності;
- ступінь залучення в різні педагогічні проекти, які реалізуються колективом;
- здійснення заходів, які дозволяють взаємодіяти з батьками учнів, їх рівень, періодичність проведення та наявність зворотного зв’язку;
- участь в оформленні складових освітньої інфраструктури кабінетів, спеціальних аудиторій, майстерень, лабораторій, музеїв і т. д.;
- презентація особливостей своєї педагогічної діяльності та результативність її організації: наявність сертифікатів, дипломів, участь у професійних конкурсах і т. д.
Як видно з наведеного переліку, критерії оцінки ефективності діяльності працівників освіти не вичерпуються тільки навчально-методичною та виховною роботою, але також стосуються найрізноманітніших сфер його активності.
Оцінювання складності
Зрозуміло, що в цілому наведені критерії лише встановлюють верхню планку. На жаль, вони не завжди можуть відобразити всі сторони і особливості вчительської праці. Для отримання адекватної оцінки необхідно, щоб вона як інтегральний показник відповідала ряду факторів, серед яких називаються такі: об’єктивність, універсальність, своєчасність, надійність, точність та гнучкість.
Однак точно можна сказати, що головним завданням будь-якого педагога є активна робота над собою і постійне вдосконалення своїх навичок. Цій меті служать спеціальні організації, діяльність яких направлена на підвищення кваліфікації працівників освіти.
Де можуть навчатися викладачі
Враховуючи, що на вчителів шкіл, викладачів вищих навчальних закладів та інших учасників цього процесу покладено таке важливе і непросте завдання, як навчання і виховання підростаючого покоління, то і рівень їх власної освіти завжди повинен бути на висоті. Як правило, раз на п’ять років вчитель або викладач повинен підвищувати свій професійний рівень, і допомагає йому в цьому інститут підвищення кваліфікації працівників освіти.
Подібні організації також реалізують навчальний процес, який має свої особливості.
Перше – це, звичайно, те, що фахівці тут повинні бути високого рівня. Сюди запрошуються кращі представники сфери освіти, яким є чим поділитися, психологи-практики, програмісти, юристи і т. д.
Друге – тривалість підготовки. Вона, як правило, нетривала і може становити 36, 72 або 108 годин.
Третє — це те, що після навчання інститут підвищення кваліфікації працівників освіти може продовжувати з педагогами співробітництво, пропонуючи різні платформи для стажування, програми, цільові проекти та інші види так званих навчальних продуктів.
Як визначається рівень кваліфікації вчителів
Від вищезазначених критеріїв, які задають рамки в характеристиці діяльності педагога слід перейти до більш конкретних показників. Сьогодні в російських школах застосовується така оцінка професійної діяльності педагога, як атестація. Вона дозволяє встановити рівень його кваліфікації і проводиться один раз в п’ять років. Існує дві форми атестації:
- добровільна, що дозволяє підвищити свою категорію і рівень оплати праці;
- обов’язкова, визначає відповідність педагогічного працівника займаній ним посаді.
У першому випадку результатом успішного проходження атестації є присвоєння відповідної категорії: першої або вищої. Форма проходження тут регламентується на основі атестаційних правил. Однак вона може включати різні творчі елементи, які визначаються проводить цей захід комісією.
Другий вид – обов’язкова атестація є підтвердженням компетентності вчителя. Форма її проведення, як правило, включає тести для атестації педагогів. На підставі отриманих результатів приймається рішення про відповідність вчителя займаної посади.
Іноді плутають атестацію працівників освіти шкіл і вузів, говорячи про категорії викладачів, якій формально не існує. Такий вид кваліфікації можливий лише стосовно до вчителів.
Рейтингова система оцінки вчителів
Застосовується як доповнення до вищезазначеної. У цьому випадку оцінка діяльності педагога формується у вигляді рейтингу. Він складається на основі безперервної діагностики результатів роботи вчителя. В кінці кожного звітного періоду здійснюється розрахунок рейтингу, виходячи з ряду показників.
Критерії, включені в рейтинг
Вони стосуються різних сторін діяльності вчителя і характеризують:
- результати навчальної роботи;
- наявність і форми методичних розробок;
- різні види і форми громадської роботи;
- дотримання трудової дисципліни;
- акуратність у веденні документів;
- класне керівництво і форми позакласної роботи;
- дотримання техніки безпеки в питанні охорони здоров’я і життя учнів.
На свій розсуд педагогічний колектив школи може вносити власні корективи в цей перелік, виходячи з реальної ситуації.
Основним завданням рейтингової оцінки є підвищення мотивації вчителя до подальшого саморозвитку.
Особливості оцінки роботи викладачів вищих навчальних закладів
Тут теж є свої критерії і форми. Вони дозволяють отримати уявлення про особливості оцінки таких учасників освітнього процесу, як викладачі вузів.
Модернізація торкнулася і цю сферу. Яскравий приклад того – введення рейтингової системи оцінювання, яка включає показники, що характеризують діяльність викладача. В цілому вони сформовані за таким же принципом, як і для вчителів шкіл, тільки більший акцент робиться на науково-дослідній роботі.
Традиційна кваліфікаційна система у внз
Склалася вона досить давно і дозволяє визначити ранг науково-педагогічного працівника. Ця система включає вчені ступені і звання.
Що стосується першого показника, то тут розрізняють кандидата і доктора наук. Вчений ступінь присуджується на основі написання викладачем відповідної наукової роботи (дисертації) і захисту її на засіданні спеціальної ради. Він може проходити при внз, науково-дослідному інституті або який-небудь іншої організації. Ступінь доктора наук може присуджуватися лише в тому випадку, якщо вже є кандидатська.
Другий показник кваліфікації викладача – вчене звання. З 2013 року їх два: доцент і професор. Раніше вчене звання могло бути присвоєно по кафедрі або за фахом. Робилося це, виходячи з місця роботи. Якщо мова йшла про Вуз, то присвоювалося звання доцента або професора по кафедрі, якщо ж йшлося про науково-дослідний інститут, то присвоєння йшло за фахом. Сьогодні ця норма скасована Вищою атестаційною комісією. Тепер вчені звання присвоюються без посилання на кафедру або спеціальність.
Хто такий професійний викладач
Сьогодні можна зустріти й таке словосполучення. Про що тут йде мова?
У формально певній сфері кваліфікації викладачів або атестації вчителів така категорія не зустрічається. Як правило, мова може йти або про професійної культури викладача, або ж про будь-яких інших якостях, які його характеризують з цієї точки зору.
Найчастіше таку характеристику дають у тому випадку коли мова стосується навчання якого-небудь одного предмета або навичці, наприклад, англійської мови, фізики або математики. Іноді можна зустріти пропозиції своїх послуг професійним викладачем танців чи музиці.
