Завдяки тому, що ялівець – дуже невибаглива рослина, він дуже популярний серед садівників-аматорів. Цим чагарником можна прикрасити будь-який куточок саду або квітника, і він стане відмінним компаньйоном для інших тіньовитривалих садових рослин. Розмноження кущі ялівцю відбувається трьома способами – щепленням, відсадками та живцюванням.
Щеплення використовують у нас вкрай рідко із-за поганої приживлюваності щепи. І вона потрібна лише для елітних сортів, які прищеплюють на звичайний кущ. Відводками розмножують розлогі стелються форми, гілки у яких розташовані дуже близько до землі. Для цього з відповідною гілки знімають голки на проміжку 20 сантиметрів і вкопують цим місцем у грунт, періодично поливаючи.
Але найчастіше розмноження ялівцю в домашніх умовах проводиться живцями – нарізаються відповідного розміру і віку гілочки і вкорінюються у тимчасовому грунті до того часу, як з’являться міцні корінці.
Розмноження ялівцю живцюванням
Якщо черенковать ялівець восени чи влітку, то є ризик, що молоде рослинка не перенесе холодів навіть з хорошим укриттям. Краще всього проводити розмноження кущі ялівцю черешками навесні. Це роблять і в інший час року, але саме по закінченні зими приживлюваність молодих рослин практично стовідсоткова. А для того щоб живцювання було успішним потрібно дотримуватися деякі досить прості правила.
Не завжди можна приступати до процесу розмноження ялівцю, все залежить від погодних умов. Найкраща погода для нарізування живців – похмура. Якщо знехтувати цим правилом, то яскраві сонячні промінчики погано позначаться як на посадковому матеріалі, так і на материнській рослині, викликаючи його хвороба і всихання.
Дехто з садівників рекомендує замочувати молоді черешки в розчині корнеобразователя. Це абсолютно невірно, адже шар кори на гілочках ще дуже пухкий і ніжний, і зайве намокання може призвести до його відшарування, що зіпсує держак.
Краще вже після посадки в ємність або грунт пролити молоде рослина корневином і розчином гумату. Це напевно прискорить появу коренів і не позначиться негативно на корі.
У різних видів і сортів ялівцю є різні хитрощі при живцюванні, не всі гілки годяться для цього. Так, у пірамідальних і колоновидна рослин для вдалого живцювання зрізають тільки пагони, які дивляться вертикально вгору. А у розлогих кущів можна використовувати будь-який відповідний втеча, крім вертикального. З кущових та кулястих форм можна нарізати живці абсолютно з будь-яких рівних гілок.
Важливо, щоб держак був зрізаний з «п’ятою», якою він прикріплюється безпосередньо до стовбура. Робота проводиться тонким і гострим ножем, щоб не зам’яти деревину і не порушити в черешку циркуляцію поживних речовин.
Зачистивши держак від хвої на 4 сантиметри від зрізу, його поміщають в грунт або, якщо немає можливості укоренити відразу, замотують у вологу тканину. Бажано, щоб часовий інтервал між зрізанням і посадкою був мінімальним.
Живці можна висаджувати безпосередньо у відкритий грунт, якщо зрізався він ранньою весною, або в дерев’яний ящик – в прохолодну пору року. Грунт для молодих рослин повинен складатися з суміші річкового піску з 
торфом, адже рослина любить слабокислу грунт.
Після посадки над живцями утворюють невелику теплицю, де до розпускання перших нирок повинна підтримуватися досить невисока температура – 16-19°С. Як тільки розпустяться бруньки, вона вже буде становити 23-26°С. Парник ставиться в півтіні, адже прямі сонячні промені згубні для молодого ялівцю.
Коріння починають з’являтися на рослині через три місяці. Але слід почекати з пересадкою в грунт, поки корінці ще крихкі. У цьому віці ялівець обприскується до 5 разів на добу – йому зараз як ніколи потрібна волога.
