При словах “рослинні волокна” багато хто уявляє собі нудні висівки і проблеми з животом. Клітковина – незамінна частина раціону, яка відіграє ключову роль у роботі всього організму, а не тільки травлення. Варто розібратися, чим вона важлива для здоров’я.
Клітковина – різновид вуглеводів, які організм не може перетравити. Існує два її типи:
Розчинна – перетворюється в кишечнику на гелеподібну речовину. Вона допомагає в разі закрепів, знижує холестерин, стабілізує цукор у крові та дає тривале відчуття ситості. Така клітковина присутня у вівсянці, яблуках, квасолі, горіхах, ячмені та сочевиці.
Нерозчинна – допомагає проштовхувати їжу кишечником. Її можна знайти в шкірці овочів і фруктів, цільнозернових продуктах, капусті, насінні та горіхах.
Клітковина приносить користь організму з кількох причин:
- Забезпечує правильне травлення. Рослинні волокна покращують роботу кишківника, допомагають усунути закрепи, роблять випорожнення регулярним і м’яким.
- Знижує рівень холестерину. Розчинна клітковина зв’язує його в кишечнику і виводить з організму. Це зменшує ризик серцево-судинних захворювань.
- Контролює цукор у крові. Клітковина уповільнює засвоєння вуглеводів, запобігає різким стрибкам глюкози. Це особливо корисно людям із діабетом.
- Підтримує здорову вагу. Волокна надовго зберігають відчуття ситості, що допомагає не переїдати і контролювати масу тіла.
- Захищає від хвороб. Регулярне споживання клітковини знижує ризик захворювань ШКТ (дивертикуліту, геморою), раку кишківника, гіпертонії, інсульту, діабету 2 типу, ожиріння.
Дієтологи вважають, що жінкам необхідно 25 г клітковини на день, а чоловікам – 30-38. Більшість людей отримує її в 2 рази менше норми. Якщо хочете додати рослинні волокна в раціон, дотримуйтесь таких правил:
- Починайте з малого і збільшуйте кількість поступово, щоб уникнути здуття живота.
- Пийте достатньо води. Вона допомагає клітковині виконувати свою роботу.
- Їжте більше свіжих овочів, фруктів зі шкіркою, цільнозернових продуктів, горіхів і бобових.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
