Проблема дзвону у вухах стає дедалі поширенішою в останні роки. Хоча шум у вухах зазвичай викликається простими причинами, які легко піддаються лікуванню, іноді він також може вказувати на серйозне захворювання. Дізнайтеся про фактори, що спричиняють шум у вухах.
Акустична травма
Акустична травма, що виникає внаслідок раптового і сильного впливу сильних звукових хвиль, може спричинити дзвін у вусі, а також втрату слуху. Втрата слуху може стати незворотною, якщо не лікувати акустичні травми, які зазвичай виникають у музикантів, що піддаються впливу дуже гучних звуків, людей, які працюють у галасливій обстановці, і мисливців.
Отвір у барабанній перетинці
Сторонні речовини, такі як бруд або волосся у вусі, що утворюються в зовнішніх слухових проходах, також є факторами, які можуть викликати шум у вухах. Крім цього, через отвір у барабанній перетинці може розвинутися проблема дзвону.
Інфекції середнього вуха
Інфекції середнього вуха, які зазвичай розвиваються через інфекції верхніх дихальних шляхів, спричиняють втрату слуху, а також дзвін у вусі, який часто розвивається у вигляді дзижчання. Це тому, що інфекції містять набряки або рідину, які можуть закупорити слуховий прохід. У разі інфекцій середнього вуха проводиться лікування, спрямоване на усунення причини.
Кальцифікація внутрішнього вуха
Отосклероз розвивається через кальцифікацію кісточок середнього вуха. Отосклероз, який частіше проявляється симптомами втрати слуху і дзвону, частіше трапляється в жінок і людей із генетичною схильністю. Остаточне розв’язання проблеми отосклерозу, за якої втрата слуху у жінок збільшується під час вагітності, може бути досягнуто хірургічним шляхом.
Хвороба Меньєра
Хвороба Меньєра, яка виникає через підвищення тиску в мішечках внутрішнього вуха. Втрата слуху, дзвін і запаморочення є найбільш очевидними ознаками цього захворювання, яке розвивається епізодично. У разі хвороби Меньєра, за якої існує безліч варіантів лікування, важливими є контроль стресу та дієта.
Доброякісна пухлина вушного нерва
За акустичних неврином, які являють собою доброякісні пухлини вушного нерва, через защемлення слухового нерва в слуховому проході може виникнути проблема дзвону, а також втрата слуху. Ці доброякісні пухлини, які зазвичай призводять до односторонньої втрати слуху і дзвону в ділянці, де вони локалізуються, лікуються хірургічним втручанням, і здебільшого додаткове лікування не потрібне.
Деякі захворювання
Високий кров’яний тиск, неконтрольований діабет і високий рівень холестерину, які безпосередньо впливають на кровоносні судини, також є одними з причин дзвону. Лікування цих захворювань в основному може допомогти усунути проблему дзвону у вухах. Крім анемії та дефіциту заліза, дефіцит вітаміну B12 і вітаміну D також може викликати дзвін у вухах.
Використовувані ліки
Різні ліки, що застосовуються для лікування захворювань, також можуть бути причиною дзвону у вухах. Наприклад, під час прийому деяких антибіотиків, сечогінних препаратів або препаратів, що розріджують кров, може розвинутися проблема дзвону у вухах.
Отруєння важкими металами
Ця токсична картина, спричинена годуванням або диханням, може бути спричинена порушенням рівноваги, проблемами зі слухом, нудотою і блювотою. Крім цих скарг, отруєння важкими металами викликає шум у вухах.
Пухлини головного мозку
У разі пухлин головного мозку на перший план виходять симптоми головного болю, блювоти, двоїння в очах і порушення рівноваги. Однак, хоча ці пухлини зустрічаються дуже рідко, вони також можуть проявлятися в дзвоні у вусі.
Як полегшити шум у вухах
Щоб полегшити шум у вухах, дотримуйтесь рекомендацій:
- Тримайтеся подалі від шумного середовища.
- Не розмовляйте по мобільному телефону, який ви підносите до вуха, протягом тривалого часу.
- Не слухайте гучну музику в навушниках.
- Їжте менше шоколаду та дріжджових продуктів.
- Обмежте споживання кави.
- Переконайтеся, що ваш кров’яний тиск перебуває на ідеальному рівні.
- Не паліть.
Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
