Печіння, часті позиви, біль під час сечовипускання – такі симптоми здатні серйозно зіпсувати день. Деякі люди за інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) застосовують домашні засоби. Варто розібратися, чи можна це робити, наскільки ефективні такі методи лікування.
Якщо інфекція підтверджена аналізами, єдиний спосіб впоратися з нею – антибіотики. Тільки вони знищують бактерії, що викликали захворювання. За відсутності лікування запалення може перейти на нирки, призвести до ускладнень, а у важких випадках навіть до сепсису. Це особливо важливо для вагітних. Невилікувана ІСШ підвищує ризик передчасних пологів.
Лікарі рекомендують обов’язково завершити курс антибіотиків, навіть якщо стало краще. Якщо припинити лікування завчасно, – це призведе до стійкості бактерій. Популярні домашні засоби (журавлинний сік і рясне пиття) не позбавляють організм від інфекції, що вже почалася.
Лікарі зазначають, що можна знизити ризик зараження, ймовірність рецидиву, якщо впровадити в життя прості звички:
- Мочіться після сексу. Це допомагає змити бактерії до того, як вони потраплять у сечовий міхур.
- Включіть у раціон пробіотики. Йогурт, кефір і квашена капуста підтримують здорову мікрофлору.
- Пийте достатньо води. Це сприяє регулярному сечовипусканню та очищенню сечовивідних шляхів.
- За призначенням лікаря використовуйте вагінальний естроген. Після менопаузи він допомагає відновити захисний баланс.
- Підтирайтеся після туалету спереду назад. Це знижує ризик перенесення бактерій із прямої кишки в уретру.
- Уникайте дратівливих продуктів. Газована вода, кофеїн та алкоголь посилюють дискомфорт.
Для профілактики ІСШ нерідко рекламують журавлинні добавки. Ягоди містять проантоціанідини, що перешкоджають прикріпленню бактерій до стінок сечового міхура. Ефект спірний, але спробувати варто, особливо за схильності до рецидивів. Краще використовувати добавки, а не сік, у якому може бути занадто багато цукру.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
