Вітамін, який підтримує здоров’я волосся, шкіри та нігтів, допомагає організму перетворювати їжу на енергію. Головна роль біотину – участь в обмінних процесах. Його дефіцит трапляється рідко, тому що речовина достатній кількості міститься у звичайних продуктах харчування.
Якщо турбують ламкість нігтів або витончення волосся, не потрібно поспішати приймати добавки. Ці симптоми можуть бути спричинені іншими чинниками, а не дефіцитом біотину (вітаміну В7). У разі сумнівів варто звернутися до лікаря, який призначить аналізи, скоригує раціон.
Якщо людина вживає достатню кількість білка та овочів, їй нема про що турбуватися. Біотин можна отримати з таких продуктів:
- Жовтки. Ціле яйце містить 10 мкг речовини – 33% добової норми.
- Бобові. Сочевиця, квасоля і горох – джерела білка і клітковини. Найбільше біотину в соєвих бобах. У порції 100 г – 64% норми на добу.
- Горіхи та насіння. Воно багате на білок, ненасичені жири та клітковину. Смажений мигдаль містить у порції 30 г – 5% добової норми біотину, а 20 г насіння соняшнику – 10%.
- Печінка. Це чемпіон за кількістю вітаміну В7. У курячій печінці на порцію 85 г його 460% від норми на добу, а в яловичій – 103%.
- Солодка картопля. Це одне з найкращих рослинних джерел біотину. Порція 125 г містить 2,4 мкг (8% від норми).
- Гриби. Чашка (70 г) подрібнених свіжих печериць має у складі 19% від добової потреби вітаміну. Гриби можна використовувати і в консервованому вигляді.
- Банани. Плоди багаті на клітковину, вуглеводи та мікроелементи. Біотину в них невелика кількість – 1% від норми на 100 грамів.
- Броколі. Капуста містить кальцій, вітаміни А, С, рослинні волокна. У порції 90 г є 2% норми біотину на добу.
- Дріжджі. Їх застосовують для варіння пива та закваски хліба. Дві столові ложки мають у складі 69% від добової норми речовини.
- Авокадо. Це джерело фолієвої кислоти та ненасичених жирів. Плід середнього розміру містить 6% норми біотину на добу.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
