Захворювання виникає, коли дихальні шляхи в легенях набрякають і запалюються. Бронхіальні трубки при астмі реагують на це і стають вузькими. Людина починає кашляти, симптом посилюється під час контакту з пилом, димом, шерстю тварин, холодним повітрям. Якими способами зупинити напад.
У хворого на астму кашель може бути сухим і з виділенням мокротиння та слизу. Він посилюється вночі, іноді будить людину. Одна з його важливих ознак – початок нападу пов’язаний із певними провокувальними факторами. Тригери спричиняють запалення і появу таких симптомів:
- Кашель.
- Свистяче дихання.
- Задишка.
- Стиснення в грудях.
За астми основний засіб лікування – інгалятор із кортикостероїдами. Його використовують щодня для контролю стану. Важливо це робити відповідно до приписів. Лікарі призначають бронходилататори, які застосовують у надзвичайних ситуаціях для екстреної допомоги. Хворим рекомендують скласти план дій у разі астми, якщо симптоми посиляться.
Медики не знають точно, чому в деяких людей розвивається це захворювання, тому не можуть запобігти йому. Щоб уникнути нападів, хворому самому необхідно займатися профілактикою виникнення астматичного кашлю.
Для початку слід виключити будь-які провокувальні чинники, серед них:
- Забруднення повітря.
- Пилові кліщі.
- Цвіль.
- Шкідники.
- Домашні тварини.
- Тютюновий дим.
- Холодне повітря.
- Фізичні навантаження.
- Сильні хімічні речовини або запахи.
- Певні професійні впливи.
Щоб захиститися від пилу і хімікатів, можливо, доведеться носити маску для обличчя. Життєво необхідно кинути палити. Якщо кашель провокує холодне повітря на вулиці, потрібно прикривати рот шарфом.
На астму сильно впливає надмірна вага. Ожиріння посилює запалення в організмі, через що хворобу складніше контролювати або вона може протікати важче. Стан покращує дієта з високим вмістом фруктів та овочів і низькою кількістю оброблених продуктів.
Увага! Інформація, подана в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
