Деякі діти дуже рано стають дорослими. Вони перебирають на себе обов’язки батьків щодо догляду за братами, сестрами, приготування їжі, прибирання. Чому виникає комплекс опіки, як це відбивається на дитині. Що необхідно зробити, щоб виправити ситуацію.
Іноді дорослі бувають не в змозі подбати про потреби дітей або сім’ї. Дитині доводиться брати на себе роль опікуна. Це може статися з таких причин:
- Батьки зазнали в дитинстві зневаги або жорстокого поводження.
- Наявність у них захворювання, психічного розладу.
- Фінансові труднощі.
- Розлучення.
Дитина з батьківським комплексом відповідає за завдання, що не відповідають віку, наприклад, оплату рахунків або купівлю продуктів. Вона стає дорослим емоційною підтримкою – слухає, дає поради, виступає посередником. Іноді їй доводиться маскувати або применшувати свої почуття, щоб вони не засмучували і не відволікали уваги.
Через високу відповідальність у дитини виникають серйозні порушення здоров’я:
- Стрес і тривога.
- Головні болі.
- Агресивна поведінка.
- Проблеми зі сном.
- Відсутність апетиту.
- Болі в животі.
Якщо дітям доводиться займатися домашніми справами, вони не проводять час із друзями, не зосереджені на навчанні. У результаті з’являються соціальні проблеми.
Усе, що відбувається в дитинстві, впливає на майбутнє життя. У дорослому віці можливі неприємні ситуації, пов’язані з довірою, вибудовуванням стосунків. Людині часом складно висловлювати почуття, вона відчуває провину. У результаті виникають депресія і тривога. Батьківські установки з дитинства впливають на виховання власних дітей.
У комплексі опіки є й позитивні моменти. Людина знає свої сильні сторони, вміє бути самостійною, співпереживати.
На дорослих лежить відповідальність за формування в дитини батьківського комплексу. Щоб уникнути його розвитку, необхідно вжити таких заходів:
- Пропонуйте підтримку. Пам’ятайте, що більшу частину часу саме батьки мають дбати про потреби дітей.
- Говоріть дитині правду про ситуацію, що виникла, щоб вона знала і розуміла, що відбувається. Робіть це відповідно до віку.
- Забезпечуєте дітей харчуванням, одягом, любов’ю. Надавайте їм емоційну підтримку.
- Не приховуйте своїх почуттів. Батьки теж можуть сумувати і засмучуватися.
- Якщо ви іноді залежите від дитини, не звинувачуйте, а пробачте себе.
- Не висувайте до дітей занадто високих вимог та очікувань.
