Деякі люди постійно жертвують собою заради інших. Вони витрачають час, енергію, емоції, фізичні ресурси, а результаті перегорають, залишаються виснаженими. Чому виникає комплекс мученика, який вплив він робить на людину, способи впоратися із ситуацією.
Психологічна риса іноді розвивається в людей як результат дитячих переживань, викликаних уникаючим чи тривожним стилем прихильності. Малюк, який відчував себе занедбаним, у дорослому житті прийме угодну іншим людям поведінку на шкоду задоволенню своїх реальних потреб. Комплекс виникає у батьків, які мають тяжко хворих дітей. Вони жертвують усім заради дитини, попри власний добробут.
Людина з комплексом мученика виявляє такі риси характеру та поведінку:
- Шукає похвали та схвалення за свої самовіддані дії.
- Не може сказати «, що немає».
- Вірить, що його зусилля заслуговують на вищу нагороду.
- Відчуває тиск, який вимагає врятувати ситуацію, бо більше ніхто цього не зробить.
- Відчуває зневагу, ігнорування з боку інших, навіть якщо виконав усе правильно.
- Має труднощі із встановленням здорових кордонів щодо роботи, навчання, інших обов’язків.
- Звинувачує інших у їхніх діях та результатах.
- Притягує людей до відповідальності за нереалістичні очікування.
- Бере участь у пасивно-агресивній поведінці.
- Відчуває незадоволення стосовно людини, заради якої жертвує собою.
- Зазнає складнощів з довірою та опорою на інших людей.
- Втрачає прагнення приймати власні рішення.
Якщо людина завжди йде на жертви і не отримує задоволення, вона має дисбаланс у відносинах. Він починає почуватися переможеним, у результаті виникають негативні наслідки:
- Депресія.
- Тривога.
- Невпевненість у собі.
- Низька самооцінка.
- Проблеми з прийняттям рішень.
- Відсутність волі та самоконтролю.
- Обурення.
Щоб подолати комплекс мученика, психологи надають такі рекомендації:
- Запитайте себе: звідки береться ваша мотивація, що ви отримуєте від поведінки?
- Ведіть щоденник, записуйте досвід, думки та дії. Це допомагає зрозуміти, що можна зробити, щоб рухатися вперед.
- Переосмисліть власну поведінку. Зрозумійте, чому ви берете участь у подібних заходах, що вас змушує відчувати негативні почуття.
- Встановіть свої межі.
- Вживіть заходів, скоригуйте дії, щоб вони краще відповідали вашим потребам та бажанням
- Пам’ятайте, що говорити «немає» – нормально.
- Навчіться відпускати ситуацію.
- Поділіться своїм досвідом із психотерапевтом.
