Знаменитий суперпродукт знаходить застосування в усіх кухнях світу. Насіння кунжуту містить значну кількість марганцю, заліза, міді та селену. Ці мінерали допомагають формувати гормони, сполучні тканини, нерви та червоні кров’яні тільця. Якими ще корисними властивостями володіє крихітне насіння.
Забезпечують потужний заряд енергії
Три столові ложки кунжуту містять 5 г білка. Він допомагає організму підтримувати та нарощувати здорові тканини, включно з м’язами, дає відчуття ситості. Насіння має у складі вітаміни групи В – тіамін, ніацин, В6 і фолієву кислоту. Вони відіграють важливу роль в енергетичному обміні в усьому організмі.
Підтримують здорове травлення
Кунжут багатий на розчинну та нерозчинну клітковину. Ці види рослинних волокон забезпечують регулярний режим травлення, усувають діарею та закреп. Розчинна клітковина живить корисні бактерії в кишковому мікробіомі, що покращує здоров’я всього організму.
Підтримують стан кісток і суглобів
Насіння стимулює утворення хондроцитів. Це структурні компоненти хряща, сполучної тканини, яка захищає суглоби. Кунжут корисний під час лікування остеоартриту. Він містить фосфор і магній. Мінерали відіграють важливу роль у формуванні кісток.
Покращують здоров’я серця
Це відбувається завдяки наявності в насінні кунжуту корисних жирів, клітковини, магнію і вітаміну Е. Рослинні волокна знижують рівень поганого холестерину – основної причини захворювань серця. Магній і вітамін Е нормалізують кров’яний тиск, що зменшує ризик інсульту, інфаркту.
Підвищують імунітет
Цьому допомагають корисні речовини, що містяться в насінні. Цинк – мінерал, відомий своєю здатністю посилювати імунну відповідь. Жиророзчинний вітамін Е слугує антиоксидантом, який зменшує запалення і бореться з вільними радикалами, що спричиняють хвороби, запобігає пошкодженню ДНК.
У насінні присутні рослинні компоненти – лігнани, фітостероли та флавоноли. Вони регулюють рівень цукру в крові, уповільнюють процес старіння, мають антиоксидантні, протизапальні властивості.
Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
