Підліток змінюється на очах: то проявляє агресію, то замикається в собі. Розширюється коло спілкування: школа, секції, друзі. Батьки переживають і не завжди знають, як виправити ситуацію та зберегти довірливі стосунки. Підліткова агресія – це великий наслідок причини, яка була до цього.
Щоб розібратися із ситуацією, необхідно з’ясувати причину.
Шукати причину
1. Якщо в сім’ї постійно розв’язують проблеми криком, то дитина запам’ятовує реакцію батьків і чинить так само.
Бажано проаналізувати сімейні стосунки: спілкування, довіру, повагу. Як часто батьки проводять час із дитиною, про що розмовляють, чи заглиблюються в проблеми та невдачі підлітка, як підтримують. У нелегкий підлітковий період потрібно проявити терпіння й увагу.
2. Дитина проявляє агресію, коли страшно.
Але в цей період його не чують і не сприймають. Таким чином намагається показати, який він безстрашний. Насправді – це маленький хлопчик, якому важко і страшно. У такі моменти підліток може грюкнути дверима і піти. Він знатиме, що за ним побіжать, почнуть дзвонити і намагатися повернути додому. Він відчує переживання з боку батьків і страх за нього. Може влаштувати страйк, зачинитися в кімнаті й не розмовляти. Слід якомога м’якше та спокійніше підійти до розмови. З’ясувати причину без лайки та криків. Батькам не потрібно продовжувати в такому ритмі виставу: не кричати вслід “ну й іди”. Навпаки – проявити терпіння і будь-яким чином показати підлітку свою любов: за можливості заспокоїти, щиро поговорити, розібратися в ситуації разом.
3. Дитина може шантажувати батьків, намагатися зробити те, що неприємно матері, провокувати на необдумані та емоційні вчинки.
У цьому випадку не варто піддаватися на провокацію. Слід обіграти та вийти із ситуації без скандалу: відреагувати так, як підліток цього не очікує. Згадати, в який момент почалася агресивна поведінка дитини. Це зробити складно.
Необхідно відновити в пам’яті події, які могли спровокувати таку поведінку і знайти першопричину
1. Можливо, був період, коли підлітку не вистачало турботи й уваги: батьки не помічали його, займалися своїми проблемами.
Це не говорить про те, що в усьому винні батьки. Найчастіше кожні батьки переймають модель виховання, яка була в дитинстві у них. Необхідно переглянути поведінку не тільки дитини, а й батьків: позбутися необґрунтованих принципів, відповісти собі на деякі запитання, спробувати подивитися на ситуацію під іншим кутом. Можливо те, що забороняли батькам у дитинстві, не має жодного стосунку до підлітка. Адже все тече і змінюється.
2. Переглянути ставлення дитини до школи.
Цілком можливо, у нього конфлікти з учителем або однокласниками. Якщо підліток ухиляється від відповіді, уникає розмови, перекладає тему – найімовірніше, є проблеми в школі. Обов’язково з’ясувати причину. Підтримати за будь-яких обставин.
У підлітковому віці діти дуже вразливі та невпевнені в собі. З’являються комплекси. Можливо, над дитиною невдало пожартували друзі, або вчитель не зовсім тактовно і при всіх зробив зауваження. А може підліток уперше виявив симпатію до протилежної статі. Ці моменти батьки мають знати і бути готові допомогти розібратися.
Не фіксувати увагу на невдачі
Батьки часто згадують неприємний момент із життя підлітка, щоб наступного разу таке не повторилося. Це помилкова думка. У дитини з’явиться комплекс провини та комплекс невдахи. Потрібно фіксувати увагу на удачі, на перемозі. Навіть якщо батьки попереджали, але дитина зробила інакше – не потрібно постійно критикувати і нагадувати про це.
Поміняти роль батькам
Хоч би яка була ситуація, а батько має залишатися батьком. Тому треба підлаштуватися під ситуацію так, щоб не погіршити її. Проявити гнучкість, артистичність, відреагувати непередбачувано. Автоматично розшириться поведінка дитини.
У непростий підлітковий період батькам варто максимально проявити любов і турботу. Бути терплячими, уважними та відкритими для розмови. І пам’ятати, що агресія пригнічується тільки добротою і ніжністю.
