Раптово, швидко і без попередження. Менінгококовий менінгіт – одна з найнебезпечніших і найпідступніших загроз не тільки для мандрівників.
Захворювання характеризується високим рівнем смертності (летальності) і становить серйозний ризик для життя пацієнта навіть в умовах сучасної діагностики та лікування.
Збудником захворювання є бактерія Neisseria meningitidis – невидимий вбивця. Він передається повітрям, при цьому в кожному колективі людей існує певний відсоток носіїв. Передача інфекції від людини до людини відбувається здебільшого в замкнутих просторах зі скупченням населення, таких як аеропорти, літаки, поїзди, автобуси, залізниці, школи, кінотеатри, театри, дискотеки.
Коли йдеться про хвилини …
Хвороба проявляється несподівано, на тлі, здавалося б, міцного здоров’я, з високою температурою та іншими симптомами, такими як нудота, запаморочення, блювота, ригідність м’язів шиї, посилення головного болю, додаються порушення свідомості та крововиливи у шкіру, так звані петехії (плями, що залишаються на шкірі після уколу склом або іншим прозорим предметом). Летальний результат можливий приблизно через кілька годин після виявлення початкових ознак. Неспецифічні перші симптоми інфекції – головний біль, підвищення температури тіла, часто не змушують потерпілого негайно звернутися до лікарні.
Лікування цього захворювання вимагає якомога швидшого введення ефективних антибіотиків безпосередньо у вену. Для транспортування пацієнтів необхідна машина швидкої допомоги або вертоліт. За короткий час можуть виникнути порушення згортання крові та шок із дуже несприятливим прогнозом. Поліорганна недостатність, яка може послідувати за цим, часто незворотна навіть за інтенсивної терапії. Лікування важких випадків включає, наприклад, ампутацію кінцівок, уражених некрозом.
Після подолання хвороби можуть залишитися серйозні незворотні наслідки: глухота, параліч, загальмованість та інші. Значна частина заражених помирає через кілька годин.
Менінгококова інфекція не вражає будь-яку вікову групу, але діти, молоді люди та мандрівники наражаються на найбільший ризик. Він трапляється на всіх континентах, у країнах, що розвиваються, і розвинених країнах, включно з Чеською Республікою, Польщею, Румунією, Словаччиною, Австрією. Однак у менш розвинених країнах імовірність контакту з носієм вірусу вища.
Як можна захистити себе?
Серед мандрівників профілактична вакцинація рекомендується особливо (але не тільки) тим, хто планує фізичні навантаження за кордоном (велосипедні прогулянки, походи, підйом у гори, дайвінг), тісний контакт із місцевим населенням, відвідання сільських або віддалених районів і тривале перебування в місцях скупчення людей. Вакцинація забезпечує захист не лише мандрівника, а й оточуючого його простору. Це не дозволить людині стати носієм і поширювати бактерії далі.
Одна доза так званої кон’югованої вакцини забезпечує захист на термін до 5-10 років, залежно від ступеня ризику. Вакцинація проти типів A, C, Y і W135 можлива сироваткою Menveo з 2 років і Nimenrix з 1 року. Наразі малюки з 2 місячного віку можуть бути окремо щеплені менінгококовою вакциною типу С (NeisVac-C, Menjugate), яка є другою за поширеністю вакциною в Європі. Вакцина проти типу В поки що не доступна.
Щеплення є обов’язковим для мусульманських паломників до Мекки під час хаджу. До запровадження цього заходу зустрічі великої кількості людей з різних частин світу призводили до десятків смертей щороку – заражалися менінгококом від попутників.
Трагічним наслідкам цього захворювання можна запобігти за допомогою вакцинації. Лише одна доза сучасних препаратів забезпечує захист на багато періодів. Після тривалих досліджень і клінічних розробок очікується поширення засобу проти менінгококової хвороби типу В. Якщо це станеться, то його застосовуватимуть відокремлено і незалежно від інших типів.
Увага! Інформація, подана в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
