Якими виростуть діти, наскільки будуть розумними, успішними та щасливими, залежить від дорослих. Батьки використовують різноманітні методи виховання. Багато хто вимагає дотримання дисципліни, виявляє суворість по відношенню до дитини. Як це позначається на його розвитку та подальшому житті.
Батьки бувають суворими з різних причин. Одні дбають про інтереси дитини, покладають на неї великі надії, тому навчають дисципліни та відповідальності. Інші – контролюють ситуацію, вони бояться, що їх вважатимуть некомпетентними, якщо діти зроблять помилки. Їх більше хвилюють власні почуття, невпевненість у собі, ніж добробут дитини.
Коли батьки поєднують високі вимоги з теплою та чуйною підтримкою, вони стають для дітей авторитетом. Такі дорослі дозволяють заперечувати їхні правила, дають зворотний зв’язок. Дитина може мати свою думку, ухвалювати рішення. Це сприятливо позначається на його успішності та подальшому житті.
Батькам дуже важливо не перегнути ціпок у своїй суворості. Якщо вони не підтримують дітей, використовують каральні заходи, це призводить до низької самооцінки, проблем поведінки, самоконтролю, психічного здоров’я.
Таких батьків можна визначити за такими діями:
- Вимагають від дитини сліпого дотримання їхніх очікувань.
- Строго карають порушення будь-яких правил.
- Використовують образливі та різкі слова.
- Не дозволяють дитині брати участь у ухваленні рішень.
- Виявляють нереалістично високі вимоги.
- Не терплять помилок.
Зайва строгість у вихованні завдає дітям серйозної шкоди. Вони погано навчаються, страждають від депресії, схильні до негативних вчинків – бунтарства, порушень закону. Вирішення проблем за допомогою каральних заходів дає приклад поведінки у спірних, конфліктних ситуаціях. Щоб досягти бажаного результату, вони вчаться використати силу та владу над іншими.
Надсуворі дорослі виховують хитрих дітей. Ті стають акторами, щоб уникнути покарань. Вдома вони поводяться добре, але без батьків – по-іншому.
Суворе виховання знижує мотивацію, відбиває бажання самостійності. Дорослі вирішують, чим і де має займатися дитина поза школою, а вона не має права голосу. В результаті йому не вистачає гнучкості мислення, впевненості у собі для прийняття рішень. У підлітковому віці це призводить до невмотивованих вчинків, сплесків непокори, хуліганства.
Відсутність психологічної гнучкості та навичок регуляції емоцій закінчується розвитком психічних розладів. У дорослому житті такі люди страждають на депресію, не можуть вибудовувати відносини. Вони схильні до членошкідництва, вживання заборонених речовин та алкоголю.
