У недавньому препринті дослідницької статті, завантаженої на сервер Research Square, дослідники досліджували патофізіологію когнітивних порушень після COVID-19. Їхні результати підкреслюють, що зараження коронавірусом 2-го типу з тяжким гострим респіраторним синдромом (SARS-CoV-2) було пов’язане з підвищенням рівня маркерів ушкодження головного мозку та зниженням обсягу поясної звивини кори головного мозку через рік після госпіталізація пацієнтів.
Дане дослідження спрямоване на покращення наукового розуміння невропатології, пов’язаної з COVID-19, шляхом порівняння неврологічних біомаркерів та нейронних сканувань високої роздільної здатності у пацієнтів з гострим COVID-19 (вимагають госпіталізації) та здорової контрольної групи.
Досліджувану когорту було отримано на основі Клінічного неврологічного дослідження COVID-19 (COVID-CNS), проспективного дослідження в Сполученому Королівстві (Великобританія), проведений Національним інститутом досліджень у галузі охорони здоров’я (NIHR) з метою з’ясування психіатричних та неврологічних ускладнень COVID-19. Випадки були зіставлені з вісьмома контрольними групами, відібраними таким чином, щоб максимально точно відображати вік, стать, етнічну приналежність та епоху зараження.
Сироватка, зібрана в учасників дослідження, використовувалася для оцінки біомаркерів черепно-мозкової травми, як нормативні вихідні значення були взяті показання 60 здорових добровольців використовувалася для нейровізуалізації і складалася зі знімків парагиппокампальної звивини, енторинальної кори, передньої поясної звивини, острівцевої частки, орбітофронтальної кори та верхньої скроневої звивини.
Триста п’ятдесят один випадок та 2927 контрольних пацієнтів відповідали критеріям включення до дослідження та склали досліджувану когорту. Неврологічні оцінки показали, що показники когнітрону були значно нижчими у пацієнтів порівняно з контрольною групою у всіх п’яти вимірюваних областях, при цьому у пацієнтів з енцефалопатією були найнижчі показники в когортах. Когнітивна точність і час реакції були істотно нижчими від вихідних очікувань, незалежно від тяжкості інфекції SARS?CoV?2.
Наступні оцінки показали, що когнітивне відновлення займало місяці й у деяких випадках залишалося неповним. Інфекції SARS?CoV?2 на ранніх стадіях були пов’язані з найбільш тривалими термінами відновлення та найвищим ризиком неповного відновлення.
Оцінки біомаркерів показали, що легкий ланцюг нейрофіламенту сироватки та гліальний фібрилярний кислий білок, обидва біомаркери ушкодження головного мозку, були значно вищими у пацієнтів з попередніми інфекціями SARS?CoV?2 порівняно зі здоровими контрольними групами. Навіть у пацієнтів з COVID-19 рівень тау-білків був підвищений, що відповідало ступеню когнітивних порушень, що спостерігаються.
Однак необхідно виявляти обережність як при встановленні причинно-наслідкових зв’язків, так і при екстраполяції цих результатів більш широку популяцію COVID-19. Механізми, що лежать в основі цієї потенційно опосередкованої імунітетом конструкції депресії, когнітивних здібностей та черепно-мозкових травм, потребують подальшого з’ясування, щоб дозволити розробити цілеспрямовані терапевтичні втручання.
Матеріали новинного характеру не можна прирівнювати до призначення лікаря. Перед прийняттям рішення порадьтеся з фахівцем.
