Пробудження, особливо холодного і темного зимового ранку, для багатьох людей є великим випробуванням. Багато людей вважають за краще ще трохи поспати, коли дзвонить перший будильник. Шведські вчені вирішили з’ясувати, як таке «двоетапне» пробудження впливає на роботу мозку.
Сомнологи з Інституту дослідження стресу та представники факультету психології Стокгольмського університету провели спільне дослідження впливу дрімоти на якість сну та роботу мозку.
Результати дослідження було опубліковано у науковому виданні Journal of Sleep Research. Багато людей відкладають підйом і переводять будильник більш пізній час. Вчені провели опитування серед учасників експерименту і в процесі дізналися більше про особливості їхнього сну: скільки вони сплять, коли лягають спати, як часто перекладають будильник, чому не встають відразу.
Потім експерти спостерігали за 31 добровольцем у лабораторних умовах упродовж трьох ночей. Добровольці або вставали відразу після пробудження, або спали ще 30 хвилин після того, як пролунав перший сигнал будильника. Дослідники брали у випробуваних зразки слини, щоб виміряти рівень кортизолу (гормону, пов’язаного зі стресом) та перевірити когнітивні здібності.
Виявилося, що на якість сну ніяк не впливало те, як випробуваний вставав: відразу або після якогось часу. В обох випадках добровольці ще деякий час відчували сонливість після пробудження.
Рівень кортизолу не змінювався після зміни алгоритму пробудження. А ось розумова працездатність покращилася після «досипання» протягом півгодини.
Матеріали новинного характеру не можна прирівнювати до призначення лікаря. Перед прийняттям рішення порадьтеся з фахівцем.
