Вчені з Медичної школи Університету Дьюка зробили важливе відкриття, що пов’язує накопичення мікропластику в організмі з розвитком хвороби Паркінсона і деяких видів недоумства. Їх дослідження, опубліковане в Science Advances, показує, як крихітні частинки пластику, які потрапляють в організм через воду, їжу та повітря, можуть сприяти накопиченню білка альфа-синуклеїну, пов’язаного з цими захворюванням.
Дослідження герцога продемонструвало, що наночастинки полістиролу, які зазвичай зустрічаються в одноразових предметах, таких як одноразові чашки для пиття та столові прилади, залучають накопичення альфа-синуклеїну в області лізосом нейронів. Ця взаємодія спостерігалася у трьох різних моделях: пробірках, культивованих нейронах та мишачих моделях хвороби Паркінсона. Головний дослідник дослідження Ендрю Вест, доктор філософії, підкреслив важливість вивчення факторів навколишнього середовища, таких як мікро – та нанопластики, в контексті ризику та прогресування хвороби Паркінсона. Він також підкреслив необхідність розробки технології для більш ефективного моніторингу нанопластиків.
Окремо дослідження, проведене Університетом Род-Айленда під керівництвом професора Джеймі Росса, зосереджувалося на нейро-поведінкових ефектах та запальних реакціях на вплив мікропластику. Це дослідження, в якому брали участь як молоді, так і старі миші, показало, що вплив мікропластику в питній воді призводило до поведінкових змін і змін імунних маркерів в тканинах печінки і головного мозку, імітуючи поведінку, схожу з деменцією у людей. Дослідники виявили, що частинки мікропластику почали біоакумулювати у всіх основних органах, включаючи мозок, і навіть у відходах організму. Одним помітним спостереженням було зниження вмісту гліального фібрилярного кислого білка (GFAP) у мозку, зміна, пов’язана з ранніми стадіями нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера та депресія.
Ці дослідження підкреслюють потенційні ризики для здоров’я, пов’язані із забрудненням мікропластиком, не тільки для навколишнього середовища, але і для здоров’я людини, особливо в контексті неврологічних розладів. Отримані результати вимагають підвищення обізнаності та вжиття заходів щодо пом’якшення наслідків забруднення мікропластиком.
