Дослідження висунули гіпотезу про те, що найраніші свідчення людських поцілунків в губи виникли в дуже конкретному географічному місці в Південній Азії 3500 років тому, звідки вони могли поширитися в інші регіони, прискорюючи поширення вірусу простого герпесу.
Але на думку доктора Троельс Панка Арболла і доктора Софі Лунд Расмуссен, які в своїй новій статті в журналі Science спираються на ряд письмових джерел з самих ранніх месопотамських товариств, поцілунки вже були усталеною практикою 4500 років тому на Близькому Сході.
А можливо, і набагато раніше, відсунувши найраніші документи про поцілунки на 1000 років назад в порівнянні з тим, що раніше визнавалося в науковому співтоваристві, повідомляє Phys.org.
У стародавній Месопотамії, яка є назвою ранніх людських культур, що існували між річками Євфрат і Тигр на території сучасних Іраку і Сирії, люди писали клинописом на глиняних табличках.
Багато тисяч цих глиняних табличок збереглися до наших днів, і вони містять явні приклади того, що в давнину поцілунки вважалися частиною романтичної близькості, так само як поцілунки могли бути частиною дружніх і сімейних відносин.
“Тому поцілунки не слід розглядати як звичай, який виник виключно в якомусь одному регіоні і звідти поширився, а скоріше, схоже, практикувався в багатьох стародавніх культурах протягом декількох тисячоліть”, – каже доктор Троельс Панк Арболл, експерт з історії медицини в Месопотамії.
