Яка б катастрофа не трапилася, постраждалим потрібна кров для переливання, найкраще групи I (0 по системі АВ0), що підходить для переливання всім, хто її потребує. Отримати її можна з крові будь-якої групи: у бактерій кишкової мікрофлори вчені знайшли ферменти, що «очищають» еритроцити і роблять універсальну донорську кров. Про це на 256-й загальнонаціональній зустрічі та виставці Американського хімічного товариства (ACS) розповів Стівен Вітерс (Stephen Withers) з канадського Університету Британської Колумбії.
Залежно від успадкованого набору генів, наші еритроцити можуть нести на поверхні білки, з’єднані зі специфічними вуглеводами, – глікопротеїни (А- та В-аглютиногени). Незнайомі глікопротеїни донорської крові можуть розпізнаватись імунною системою, викликаючи злипання еритроцитів. Кілька років тому вчені вже показали, що кров будь-якої групи можна перетворити на першу, обробивши її ферментами-гідролазами, які видаляють залишки вуглеводів із глікопротеїнів. Це позбавляє еритроцити А- та В-аглютиногенів, переводячи кров до групи I.
На жаль, досі таке перетворення було недостатньо ефективним для того, щоб можна було говорити про практичне застосування. Важливим кроком до цього стала нова робота Стівена Вітерса та його колег, яким вдалося виділити гідролази кишкових бактерій, що діють на порядок краще за попередні варіанти. Цікаво, що спочатку пошук вівся серед ферментів комарів та п’явок, тварин, здатних перетравлювати кров, проте рішення прийшло з несподіваного боку.
Слизова поверхня кишечника дуже багата муцинами — як і аглютиногени крові, це білки, пов’язані із залишками вуглеводів (глікопротеїни). Багато з мікробів, що тут живуть, допомагають нашому травленню, здатні закріплюватися на муцинах і харчуватися цими молекулами, що дало надію на те, що вони здатні і руйнувати аглютиногени еритроцитів. Не намагаючись працювати з різними видами бактерій окремо, вчені отримали загальну ДНК із зразка кишкової мікрофлори, з якої виділяли гени та групи генів, переносили їх у лабораторні штами E. coli та дивилися, які з бактерій виявлять потрібну активність.
Вивчивши сотні ГМ-колоній, автори знайшли серед них ті, які виявилися здатними видаляти аглютиногени з еритроцитів, і вже тоді визначили гени, що працюють у них, і білки. Ефективність деяких цих ферментів виявилася у 30 разів вищою, ніж у раніше знайденого білка. Зрозуміло, перш ніж такі інструменти опиняться в руках медиків, чекають численні дослідження та клінічні випробування, проте новий крок до перетворення будь-якої крові на універсальну прямо в лікарні, там і коли вона знадобиться людям — зроблено.
Матеріали новинного характеру не можна прирівнювати до призначення лікаря. Перед прийняттям рішення порадьтеся з фахівцем.
