У постійної остраху захворіти на рак різні причини: втрата близької людини через онкологічне захворювання, високий індивідуальний ризик раку або реальний прояв перших симптомів. А може, жодних об’єктивних причин для страху насправді немає, але ви все одно боїтеся. Що з цим робити?
Страх раку безпосередньо пов’язаний зі страхом смерті, тому він здатний серйозно впливати на наш психологічний стан і поведінку. В крайніх випадках це призводить до неврозу, депресії, постійних походів у поліклініку або відмову вчасно йти до лікаря. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров’я. Але пам’ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Причина 1. Хвороба близької людини
Часто страх викликає смерть близької людини від раку, особливо якщо довелося доглядати його протягом хвороби і спостерігати страждання і поступове згасання. Психотерапевти вважають, що в такому разі страх — завуальована форма скорботи. Якщо не дати собі часу повноцінно відгорювати, блокувати емоції та спогади, то не¦вийде остаточно відпустити минулого. Свідомість чіплятиметься за частину образу — онкологічний діагноз — і викликати постійну тривогу про здоров’я, навіть якщо з ним немає проблем. Тому важливо повноцінно пережити втрату, дозволити собі відчувати всі пов’язані з нею емоції. Якщо самостійно впоратися не виходить, варто звернутися за допомогою до психотерапевта, який спеціалізується на випадках втрати близької людини.
У той же час, коли рак виникає у найближчого кревного родича – батька, брата або сестри – це може говорити про те, що ризик захворювання підвищений через спадкових факторів. У такому випадку потрібно уважніше ставитися до профілактики і проходити регулярну діагностику. Інша категорія людей із сильною тривожністю — ті, у кого діагностовані захворювання, що створюють схильність до онкологічних проблем. До таких хвороб, належать, наприклад, синдром полікістозних яєчників, асоційований з раком матки. Як і у випадку зі спадковістю, наявність схильності — зовсім не гарантія розвитку онкології, а лише підвищена ймовірність. Тому з почуттям приреченості, що виникає, потрібно боротися.
Для профілактики раку достатньо проходити регулярну діагностику за графиком, запропонованим людям у групі ризику, і дотримуватися рекомендацій лікаря, які стосуються поточних захворювань. Щоб допомогти собі психологічно, корисно навчитися заспокоюватися за допомогою дихальних технік, медитувати і блокувати негативні думки. Якщо це не знімає тривожності, то варто буде позайматися з психотерапією. Не завжди у боязні захворіти є раціональні причини або явна подія-тригер. Іноді ірраціональний страх виникає сам по собі. Йдеться про іпохондрію — невротичний розлад, при якому людина надмірно стурбована загальним станом здоров’я або зациклюється на функціонуванні певного органу.
Іпохондрія — серйозний стан, який супроводжується панічними атаками або депресією і змушує пацієнта проходити через непотрібні і навіть небезпечні медичні втручання. Для діагностики та лікування такого розладу доведеться звернутися до психотерапевта або психіатра.
Страх онкології часто призводить до плачевних наслідків.
Наприклад, до відмові від медичного огляду, хоча людина відчуває реальні симптоми і усвідомлює, що зі здоров’ям не все в порядку. Боязнь почути страшний діагноз перемагає бажання здатися лікареві, і в результаті пухлина виявляється вже на пізній стадії.
Профілактика раку у жінок
Для профілактики онкологічних захворювань жінкам показаний регулярний скринінг на рак шийки матки та молочної залози. Скринінг — медичне тестування, спрямоване на виявлення передракових змін, які за відсутності лікування можуть призводити до розвитку раку. Простий візуальний огляд лікарем тестування не замінює.
Для діагностики раку шийки матки проводять цитологічне дослідження відоме як Пап-тест. Жінкам після досягнення 21-річного віку рекомендується проходити його раз на три роки. Такої частоти тестування достатньо: рак шийки матки розвивається повільно, тому при дотриманні рекомендації його можна вчасно виявити і зупинити. При частих дослідженнях підвищується ризик того, що лікар діагностує, наприклад, дисплазію, і пропише лікування з побічними ефектами, хоча дисплазія часто проходить сама.
Іноді гінекологи рекомендують доповнити цитологію тестом на наявність вірусу папіломи людини (ВПЛ), проте до цієї пропозиції краще ставитися обережно. Тест на онкогенні типи ВПЛ не рекомендований жінкам молодше 30 років, та й після він показаний тільки раз у 5 років і за бажанням. І цитологію, і тест на ВПЛ перестають робити в 65 років, якщо результати попередніх 2-3 скринінгів були негативними.
Для скринінгу на рак грудей пропонується мамографія, яка має обмеження. Цей вид діагностики показаний дамам 50-75 років, коли молочна залоза стає менш щільною, і процедура дає більш точний результат. Рекомендована частота тестування – раз на рік. Жінкам до 40 років мамографія не потрібна, а з 40 до 50 років — тільки за рекомендацією лікаря і за бажанням, оскільки високий ризик хибнопозитивного результату. Для жінок молодше 50 мамографію замінюють на інші види діагностики, наприклад, МРТ. До ще одного дослідження грудей – УЗД – лікарі налаштовані скептично, так як цей метод низькочутливий до раку молочної залози і некорисний при діагностиці онкології на ранній стадії.
Профілактика раку легень
Якщо ви — курець зі стажем, або кинули курити менше 15 років тому, то після досягнення 55-річного віку до щорічних обстежень варто додати низькодозову комп’ютерну томографію (КТ). Це найбільш ефективний метод скринінгу раку легень на першій стадії. Його не здатні замінити флюорографія і рентген, тому на ці види діагностики можна не витрачати час.
Для деяких видів раку ефективних методів скринінгу поки не існує. Наприклад, для раку яєчників, підшлункової залози, сечового міхура або нирки. Які тести існують? Які тести існують? Аналіз крові на онкомаркери раніше рекламувався як універсальний тест на онкологічні захворювання, проте його ефективність спростована вченими. Рівень білків-онкомаркерів в організмі людини підвищується за рядом причин як через розвиток раку, так і при запаленнях і травмах. Тому скринінг з використанням онкомаркерів часто дає помилкові результати.
Генетичні тести, наприклад, на наявність мутацій в генах BRCA 1 і BRCA 2, наказуються тільки в , залежно від спадковості пацієнта. Без рекомендації лікаря їх робити не варто. Розібравшись зі страхами і рекомендаціями щодо профілактики, для остаточного заспокоєння можна придбати спеціальну страховку.
